Процедура рецензування та дотримання редакційної етики

1.За для дотримання етичних норм, прийнятих міжнародною науковою спільнотою, а також для уникнення будь-яких порушень таких норм у науковій статті й в інших випадках така робота піддається обов’язковій процедурі рецензування.

2. Наукові статті, що надійшли до редакції та відповідають вимогам технічного оформлення обов’язково розглядаються на предмет відповідності тематиці видання та визначення кола рецензентів. Рецензування таких матеріалів є анонімним, як для автора (-ів), так і рецензентів. Два незалежні рецензенти (зовнішній та внутрішній) здійснюють рецензування (процес подвійного «сліпого» рецензування – «double-blind» peer review policy).

3. До рецензування можуть бути залучені члени редакційної ради, а також зовнішні експерти у відповідній сфері та мають публікації в таких предметних галузях.

4. Рецензент оцінює:

  • актуальність проблеми;
  • новизну та оригінальність ідеї;
  • використані методи дослідження;
  • теоретичні наукові результати;
  • практичну направленість результатів;
  • ступінь самостійності роботи;
  • якість оформлення;
  • наукові публікації;
  • недоліки роботи.

5. Рецензія повинна містити конкретні висновки щодо доцільності публікації із зазначенням основних недоліків статті (якщо такі є), а також висновок про можливість опублікування: «рекомендується», «рекомендується з урахуванням виправлення зазначених недоліків» або «не рекомендується».

6. У разі відхилення статті редакційна колегія направляє автору мотивовану відмову.

7. Наявність позитивної рецензії не є достатньою підставою для публікації статті. Остаточне рішення про доцільність публікації приймається редакційною колегією видання.