Випуск 8 (2018)

Зміст

Повний номер

Назва статті:

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ПРОЦЕСІВ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ: ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ЧИЛІ І США
Автор(и): В.В. Сухонос
Сторінки: 7-14

Повний текст

Анотація

Стаття присвячена адміністративно-правовим засадам формування електронного уряду у другій половині ХХ століття. Зокрема, висвітлюються дві базові події, що вплинули на появу цієї категорії: книга Н. Віннера «Кібернетика» та запуск штучного супутника Землі у 1957 році.

Основна увага в статті приділяється як невдалій спробі утворити електронний уряд в Чилі (Кіберсін), так і утворенню американського Арпанет, який згодом став однією з основ сучасного інтернету.

Список посилань

1.         Миночкин А. Л. Информационно-политические риски электронной демократии: концептуальный аспект : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. полит. наук : спец. 23.00.02 «Политические институты, процессы и технологии» / Андрей Львович Миночкин. – Саратов, 2013. – 23 с.

2.         Сухонос В. В. Електронне урядування як антибюрократична державна технологія: теоретико-правова характеристика / Володимир Вікторович Сухонос // Проблеми законності. – 2015. – № 130. – С. 35–44.

3.         Клімушкін П. С. Електронне урядування в інформаційному суспільстві : [монографія] / П.  С. Клімушкін, А. О. Серенок. – Х. : Магістр, 2010. – 312 с.

4.         Соловйов С. Г. Проблеми розвитку електронної демократії в умовах модернізації державного управління України : наукова розробка / С. Г. Соловйов, В. Г. Даниленко. – К. : НАДУ, 2012. – 68 с.

5.         Єсімов С. С. Електронна держава як форма реалізації інформаційної функції держави / С. С. Єсімов // Порівняльно-аналітичне право. – 2015. – № 4. – С. 225–228.

6.         Виннер Н. Кибернетика, или управление и связь в животном и машине / Норберт Виннер ; [пер. с англ. И. В. Соловьева ; под ред. Г. Н. Поварова]. – М. : Советское радио, 1958. – 215 с.

7.         Корниш Э. Кибербудущее / Эдуард Корныш // Впереди XXI век: перспективы, прогнозы, футурологи : Антология современной классической прогностики. 1952–1999 / [ред. И. В. Бестужев-Лада]. – М. : Academia, 2000. – С. 191–207.

8.         Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер ; [пер. с англ. С. Барабанова и др. ; под ред. П. С. Гуревича]. – М. : АСТ, 1999. – 784 с. – (Классическая философская мысль).

9.         Миненкова Л. В. Опыт Управления перспективных исследований МО США (ДАРПА) по развитию и использованию науки и технологий в оборонной сфере : выпускная квалификационная работа / Миненкова Людмила Васильевна. – М., 2005 [Электронный ресурс] // Контент-платформа Pandia. – Режим доступа : http://pandia.ru/text/78/217/783-2.php

10.       Морозов Е. Планировочная машина. Проект Киберсин и другие истоки Больших Данных [Электронный ресурс] / Евгений Морозов ; [пер. с англ. А. Мовчан] // XXII век. Открытия, ожидания, угрозы. – 2016. – 18 марта. – Режим доступа : https://22century.ru/popular-science-publications/cybersyn

11.       Самарский А. Расстрелянная кибернетика [Электронный ресурс] / Андрей Самарский // Пропаганда. – 2009. – 02 мая. – Режим доступа : http://propaganda-journal.net/611.html

12.       Система Киберсин. Воспоминание о будущем [Электронный ресурс] // Журнал ЖЖ. – 2013. – 09 октября. – Режим доступа : http://anlazz.livejournal.com/18780.html

13.       Самарский А. Научно-обоснованная альтернатива рыночной анархии (на материале ОГАС и Киберсин) [Электронный ресурс] / Андрей Самарский // Пропаганда. – 2015. – 06 декабря. – Режим доступа : http://propaganda-journal.net/9637.html

14.       Бир С. Мозг Фирмы / Стэффорд Бир ; [пер. с англ. М. М. Лопухина]. – М. : Радио и связь, 1993. – 416 с.

15.       Отоцкий Л. Наследие Виктора Глушкова и Стэффорда Бира для государства XXI века [Электронный ресурс] / Леонид Отоцкий // ОГАС. – 2011. – 9 февраля. – Режим доступа : http://ogas.kiev.ua/history/nasledye-vyktora-glushkova-y-stefforda-byra-dlya-gosudarstva-xxi-veka

16.       Беккет Э. Мечты в Сантьяго [Электронный ресурс] / Энди Беккет ; [пер. с англ. Е. Амбутавичуса] // Скепсис. – 2007. – 11 ноября. – Режим доступа : http://scepsis.net/library/id_1562.html

17.       Сухонос В. В. Динаміка сучасного державно-політичного режиму в Україні: антиномія демократизму і авторитаризму : [монографія] / Володимир Вікторович Сухонос. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2003. – 336 с.

18.       Блау М. Что такое ARPANET? [Электронный ресурс] / Марк Блау // LJ Magazine. – 2013. – 25 ноября. – Режим доступа : http://eponim2008.livejournal.com/139662.html

19.       Каку М. Физика будущего / Митио Каку ; [пер. с англ. Н. Лисовой]. – [2-е изд.]. – М. : Альпина нон-фикшн, 2013. – 584 с.

20.       Ильин Ю. ARPAnet: начало и конец [Электронный ресурс] / Юрий Ильин // Компьютерра. – 2010. – 03 ноября. – Режим доступа : http://old.computerra.ru/vision/574154/

21.       Прохоров А. От ARPAnet до INTERnet (краткая история Интернета) [Электронный ресурс] / Александр Прохоров // КомпьютерПресс. – Режим доступа : http://compress.ru/article.aspx?id=9708

22.       Чарльз Херцфилд: директор DARPA и крестный отец ARPANET [Электронный ресурс] // ХАБРАХАБР. – 2014. – 30 июня. – Режим доступа : https://habrahabr.ru/post/228137/

23.       Иртлач К. Ушёл из жизни Роберт Тейлор, основатель ARPAnet и один из самых выдающихся IT-новаторов [Электронный ресурс] / Кирилл Иртлач // ITC.ua. – 2017. – 18 апреля. – Режим доступа : http://itc.ua/news/ushyol-iz-zhizni-robert-teylor-osnovatel-arpanet-i-odin-iz-samyih-vyidayushhihsya-it-novatorov/

Назва статті: ПОНЯТТЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЇЇ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ
Автор(и): А.В. Цабека
Сторінки: 15-20

Повний текст

Анотація

У статті досліджуються особливості процесу децентралізації, його форми і механізми здійснення, а також аналіз підходів до розуміння та визначення дефініції поняття «децентралізація», виведення основних підходів до розуміння децентралізації. Обґрунтовується роль децентралізації влади та управління у формуванні засад для якісного оновлення змісту державного впливу на соціальні процеси регіональних систем.

Визначається зміст та форми децентралізації, окремих її складових, типів та моделей здійснення. А також звертається увага на відсутність єдиної концепції децентралізації влади, тобто децентралізація виступає відносним поняттям та визначається залежно від вивчення науковців  підходів до її змісту, розглядаючи її як принцип управління, управлінський режим, елемент організаційної структури публічного управління, процес розподілу та реалізації повноважень, спосіб управлінського впливу, форма організації публічного управління та влади.

Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти децентралізації як фундаменту для утвердження демократії в Україні. Доведено важливість запровадження реформи з децентралізації влади на шляху розвитку України як демократичної правової держави. У статті вивчається законодавча база для проведення реформи з децентралізації влади, а також відстежуються можливі проблеми та ризики децентралізації в Україні. Стаття висвітлює таке явище як  адміністративна децентралізація та її основні форми, відповідно до яких вона передбачає розподіл влади між центральним урядом та місцевими органами влади в ієрархічному порядку. Місцеві органи влади діють у рамках, які визначає центр. Вони не є повністю залежними і отримують часткову фінансову і структурну автономію.

Досліджується історія проведення децентралізації в зарубіжних країнах та її основні моделі. Проаналізовано систему здійснення децентралізаційних реформ з метою виявлення проблем та недоліків їх функціонування. А також на основі зарубіжного досвіду виявлені позитивні та негативні сторони здійснення децентралізації та впровадження реформ з децентралізації влади в Україні.

Список посилань

  1. Європейська хартія місцевого самоврядування Рада Європи : Хартія, Міжнародний документ від 15 жовтня 1985 р. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_036
  2. Коваленко І. Визначення поняття децентралізації та її впровадження в Україні (окремі теоретичні аспекти) [Електронний ресурс] / І. Коваленко, Л. Решетник // Історико-правовий часопис. – 2016. – № 1. – С. 96-100. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipch_2016_1_20.
  3. Бориславська О., Заверуха І., Захарченко Е., та ін. Децентралізація публічної влади: досвід європейських країн та перспективи України / [Бориславська О., Заверуха І., Захарченко Е., та ін.]; Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні – DESPRO. – К. : ТОВ «Софія».– 2012. – 128 с.
  4. Децентралізація та ефективне місцеве самоврядування: навчальний посібник для посадовців місцевих та регіональних органів влади і фахівців з розвитку місцевого самоврядування. Київ: ПРООН/ МПВСР. – 2007. – 269 с.

 

 

Назва статті:

ПРАВОВА ПРИРОДА ДОМЕННИХ ІМЕН В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
Автор(и): Д.Д. Іваненко, В.О. Сітак
Сторінки: 21-27

Повний текст

Анотація

У статті проаналізоване доменне ім’я як новітній, з правової точки зору, засіб індивідуалізації суб’єктів підприємницької діяльності у віртуальній мережі Інтернет. Досліджено правову природу доменних імен. Здійснено аналіз положень законодавства, точок зору вчених щодо охорони доменного імені та визнання його окремим об’єктом права інтелектуальної власності. Розкрито, що доменні імена в мережі Інтернет є засобами адресації і в такій якості є об’єктами цивільного обігу. Досліджено поняття та функції доменного імені, його правову природу.

Проаналізовано доменне ім’я як символьне ім’я, що служить для ідентифікації областей – одиниць адміністративної автономії в мережі Інтернет у складі тієї, що є вищою по ієрархії такої області. Кожна така область називається доменом. Комбінований віртуальний простір імен Інтернету функціонує за допомогою DNS – системі доменних імен. Доменні імена надають можливість адресації інтернет-сайтів і розташованих на них мережевих ресурсів (веб-сайтів, серверів електронної пошти, інших служб) у зручній для людини формі.

Зазначається, що адміністрування відносин, щодо правової природи доменних імен здійснює ICANN, як некомерційна організація, що діє в громадських інтересах. Її учасники управляють системою доменних імен, розподіляють і привласнюють унікальні ідентифікатори в Інтернеті.

Автори роблять висновок, що при визначенні правової природи доменного імені потрібно враховувати його технічну природу, мету та способи реєстрації й використання, комерційну цінність як товару. Розвиток правового інституту доменних імен повинен відбуватися на основі норм загальноприйнятих принципів міжнародного інформаційного права. Це обумовлюється необхідністю регулювання основної групи інформаційних правовідносин, яка започатковується у віртуальному середовищі Інтернет де відсутні кордони.

Список посилань

1.         Базові поняття: Хостинг і домен [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://goo.gl/MeqgkB.

2.         Бойко Д. В. Правова природа доменних імен Інтернет : автореф. дис…канд. юрид. наук. : спец. 12.00.03 / Д. В. Бойко. – Х., 2005. – 21 с.

3.         Бонтлаб В. В. Цивільно-правове регулювання доменних імен: автореф. дис… канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / В. В. Бонтлаб. – К., 2006. – 20 с.

4.         Кондратюк И. В. Домен UA: пароль к домену. Ник-хендл (nic-handle). Зоны домена (сервера, nserver). Регистратор вашего домена. Управление доменом и хостингом [Електронний ресурс] / И. В. Кондратюк. – Режим доступу до ресурсу: https://goo.gl/R5HcFp.

5.         Жуванов Д. Проблема доменних імен в Україні / Д. Жуванов, Є. Стогній // Інтелектуальна власність. – 2003. – №1. – С. 22–26.

6.         Калятин В. О. Доменные имена / В. О. Калятин. – М.: ИНИЦ Роспатента, 2002. – 188 с.

7.         Кравченко В. Домен – не адрес, а средство индивидуализации / В. Кравченко // Интеллектуальная собственность. – 2001. – №2. – С. 66–70.

8.         Латышев И. С. Товарные знаки / И. С. Латышев // ИБ «Консультант Плюс: комментарии законодательства. Белорусский выпуск». – Минск, 2014.

9.         Майданик Н. Право на доменне ім’я в мережі Інтернет: поняття і правова природа [Електронний ресурс] / Н. Майданик // Юридична Україна. – Режим доступу: https://goo.gl/Rk1FRa.

10.       Про телекомунікації: Закон України від 18.11.2003 № 1280-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1280-15.

11.       Руководство по участию в работе ICАNN для начинающих [Eлектронний ресурс]. – Режим доступу: https://goo.gl/hfQdp8.

12.       Селіванов М. В. Доменне ім’я – засіб індивідуалізації в мережі Інтернет / М. В. Селіванов [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.cip.in.-ua/r15605.

13.       Страхарчук А. Я. Інформаційні системи і технології в банках: навч. посіб. / Страхарчук А. Я., Страхарчук В. П. – К.: УБС НБУ: Знання, 2010. – 515 с.

14.       Ткаченко Д. Природа прав на доменні імена та методи їх юридичного захисту в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://flexp.com.ua/library/article/240.

15.       Товарные знаки и адресные наименования Интернета : темат. выпуск по матеріалам отеч. и зарубеж. лит. / сост. Л. Г. Кравец. – М.: ИНИЦ Роспатента, 2002. – 90 с.

16.       Communication from the Commission to the European Parliament and the Council. Internet governance : the next steps. Brussels, 18.6.2009. COM (2009) 277 final. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://goo.gl/kAjHd2.

17.       Postel J. Domain Name System Structure and Delegation [Електронний ресурс] / J. Postel. – Режим доступу до ресурсу: https://www.ietf.org/rfc/rfc1591.txt.

 

Назва статті: СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ: ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СУЧАСНОГО СТАНУ
Автор(и): А. В. Гончарова
Сторінки: 28-32

Повний текст

Анотація

Автор дослідив питання історичного розвитку українського права в сучасних умов розбудови української держави. Значний інтерес являє собою спадкове право, що зазнало значних змін в історії українського законодавства. З огляду на це значущим і актуальним є здійснення історико-правових досліджень щодо формулювання інституту спадкового права на українських землях упродовж їх історичного розвитку. Питання щодо спадкування має важливе теоретичне та практичне значення, адже сьогодні з’являються нові процедури оформлення та набуття спадкового майна, для яких не завжди наявне належне правове регулювання, тому цілком доцільним є вивчення історичного досвіду вирішення подібних питань як на рівні законодавства, так і на практиці.

Список посилань

1.         Библия. Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета. Свято-Успенская Почаевская Лавра. – 2007. –354 с.

2.         Закони XII таблиць [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.okpravo.info/pam/7.htm– Заголовок з екрана.

3.         Римское частное право: учебник / под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф.И.С. Перетерского. – М.: Юристъ, 2000. – 287 с.

4.         Хрестоматия по истории Древнего Рима / сост.: И.А. Гвоздева, И.Л. Маяк, А.Л. Смышляев и др.; под ред. В.И. Кузищина. – М.: Высш. шк., 1987. – 430 с.

5.         Хвостов В.М. История римского права / В.М. Хвостов. – М., 1995. –  780 с.

6.         Эклога (Византийский законодательный свод) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.istorichka.ru/texts/1094015040/. – Заголовок з екрана.

7.         Нелін О.І. До питання спадкового права за “Еклогою” / О.І. Нелін // Часопис Київського університету права. – 2004. – № 1. – С. 67 – 70.

8.         Гримм Д.Д. Лекции по догме римського права / Д.Д. Гримм; под. ред.В.А. Томсинова. – М., 2003. – 600 с.

9.         Кодекс Феодосия и Новеллы императоров Валентиниана III, Майориана и Либия Севера о колонах, сельских рабах и вольноотпущенниках [Електронный ресурс]. – Режим доступу: http://ancientrome.ru/ius/source/theodosius/codex-f.htm – Заголовок з екрана.

10.       Дигесты Юстиниана [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/digest/02.php – Заголовок з екрана.

 

 

Назва статті:

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РЕІНТЕГРАЦІЇ ОКРЕМИХ РАЙОНІВ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ
Автор(и): Л.Д. Руденко, Л.С. Петрівна
Сторінки: 33-39

Повний текст

Анотація

У статті досліджено структуру регіональної економіки в ОРДЛО, визначено залежність між ОРДЛО та Україною, конкретизовано правовий режим ведення господарської діяльності в ОРДЛО на період реінтеграції. Аргументовано доцільність закріплення на законодавчому рівні спеціального режиму господарювання на території ОРДЛО у процесі реінтеграції. В залежності від сценарію деокупації та відновлення державного суверенітету в ОРДЛО уточнено зміст спеціального режиму господарювання. Визначено спільні складові для всіх запропонованих режимів:обов’язкове проведення аудиту активів, що знаходилися у державній власності до окупації регіону; надання пільг суб’єктам, що залучатимуться до відновлення регіону; проведення розмінування; вирішення питань щодо реєстрації та перереєстрації суб’єктів господарювання та прав власності; залучення інвестицій та донорської допомоги у відновлення регіону. Виокремлено три рівні залучення інвестицій та донорської допомоги: міжнародний, державний та регіональний. Аргументовано доцільність створення на міжнародному рівні Фонду відновлення Донбасу для залучення інвестицій та донорської допомоги, а на рівні держави – державного гарантійного фонду. Виходячи з положень Закону України Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» від 16 вересня 2014 року та Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» аргументовано доцільність ліквідувати спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку, утворені Законом України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області». Виходячи з неоднозначного відношення у суспільстві до питання торгівлі з окупованими територіями, запропоновано призупинити положення Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» у частині визначення КМУ порядку переміщення товарів через лінію розмежування та винести питання торгівлі з окупованими територіями на громадське обговорення.

Список посилань

1.    Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції : Закон України від 2 вересня 2014 року (редакціястаном на 20.04.2017)// Офіційний вісник України. – 2014.   № 83. – Ст. 2350.

2.    Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях: Закону України від 18 січня 2018 року (редакція станом на 18.01.2018). – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62638.

3.    Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей: Закон України від 16 вересня 2014 року в редакції від 10.10.2017 //Офіційний вісник України. – 2014.   № 85. – Ст. 2386.

4.    Науково-аналітична доповідь «Промисловість Донецької та Луганської областей: деякі проблеми подальшого функціонування та відновлення» від 04.04.2015 року [Електронний ресурс] // Інститут економіки промисловості НАН України. – Режим доступу до ресурсу: http://iep.donetsk.ua/publish/mono/Amosha_Buleev.pdf.

5.    Гребеник Е. Небоевые потери: во что обходится АТО [Електронний ресурс]. –Режим доступу:http://forbes.ua/magazine/forbes/1387462-neboevye-poteri-vo-chto-obhoditsya-ato.

6.    Залознова Ю.С. Соціоекономічний розвиток України в контексті глобальних і національних викликів: монографія/ Ю.С.Залознова: – К.: НАН України, Ін-т економіки пром-ті, 2014.–336 с.

7.    Господарський Кодекс України [Електронний ресурс]:Закон України від 16 січня 2003 року (редакція станом на 06.11.2017).   Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15

8.    Шелухін М. Л. Господарське право : навчальний посібник у схемах і таблицях. — К.: ЦНЛ, 2006. — 616 с.

9.    Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області [Електронний ресурс]: Закон України від 24 грудня 1998 року(редакція станом на 19.01.2006).   Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/356-14.

10.  Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів : Протокол I від 8 червня 1977 року (редакція станом на 08.12.2005) [Електронний ресурс].   Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_199.

11.  Устав Организации Объединённых Наций и Устав Международного Суда от 26 июня 1945 года [Електронний ресурс].  Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/card/995_010.

12.  Про правовий режим воєнного стану [Електронний ресурс]: Закон України від 12  травня 2015 року (редакція станом від 09.07.2016).   Режим доступу:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/389-19.

13.  Loin° 86-1020 du 9 septembre 1986 relative à laluttecontreleterrorisme. Versionconsolidéeau 07 décembre 2017 [Електроннийресурс].  Режимдоступу:https://www.legifrance.gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=JORFTEXT000000693912.

14.  Деревянко Б. В. Ліцензування як засіб регулюючого впливу держави на діяльність навчальних закладів / Б. В. Деревянко // Форум права. — 2011. — № 4. — С. 167—178 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-4/11dbvdnz.pdf.

 

Назва статті: КОРУПЦІЯ ЯК НЕГАТИВНЕ ЯВИЩЕ: СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ
Автор(и): К.Є. Цабека
Сторінки: 40-44
 

Повний текст

Анотація

У статті висвітлюється поняття корупції, що надається сучасними науковцями, національними та міжнародними нормативно-правовими актами, її ознаки, розвиток, аналіз механізмів, засобів боротьби з нею та визначення системи протидії корупції в Україні. Прояви та негативні наслідки корупції є найактуальнішими соціальними проблемами сучасності. Дослідження розповсюдженості корупції у різних сферах життя людини, існування її як масового явища та перетворення її на елемент повсякденності або навіть традиції. Виявлення того факту, що нормою для громадян України у будь-яких сферах життя є поширеність корупції та пристосованість до неї населення.

Визначається феномен корупції, який вже став для України основною перешкодою для економічного, політичного, духовного збагачення, а також є справжньою загрозою національній безпеці, тобто феномен корупції розглядається як соціальне явище, що охоплює корупційні діяння, які пов’язані з неправомірним використанням особами, уповноваженими на виконання функцій держави, наданої їм влади, посадових повноважень, відповідних можливостей з метою задоволення власних інтересів чи інтересів інших осіб. В статті наголошується, що для вирішення питання протидії корупції виникає необхідність визначення сучасного змісту корупції, її національних особливостей, причин і джерел зростання, впливу на розвиток держави.

Досліджується аналіз вітчизняного та світового досвіду, наукових розробок, комплексного вивчення практичних і теоретичних питань, що є  невід’ємними  правовими аспектами проявів корупції як соціального явища країни. Аналізується досвід інших країн у протидії корупції в органах державної влади та управління, а також розглядаються деякі правові механізми, що сприяють зниженню рівня корупційних проявів в державі і пропонуються заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері протидії корупції в нашій державі. У статті висвітлюються  засоби подолання корупції у розвинених країнах світу та в країнах, які прагнуть стати на цивілізований шлях розвитку, проводиться дослідження українських та міжнародних нормативно-правових актів з питання  протидії корупції, методи боротьби з нею, а також підкреслюється важливість вивчення та застосування міжнародного досвіду в Україні.

Список посилань

1.  Невмержицький Є.В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії: монографія / Є.В. Невмержицький. – К.: КНТ, 2008. – 368 с.

2.  Мельник M.I. Хабарництво: загальна характеристика, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства / M. I. Mельник. – К. : Парлам. вид-во, 2000.–256 с.

3.  Про запобігання корупції: Закон України від 03 серпня 2017р. [Електронний ресурс] – Режим доступу : [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18

4.  Білінська Л. В. Корупція як соціальне, психологічне і моральне явище / Л. В. Білінська // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція. – 2013. – Вип. 6-1(1). – С.138-141. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2013_6-1(1)__36.

5.  Пігуль Н. Г. Зарубіжний досвід проведення децентралізаційних реформ / Н. Г. Пігуль, О. В. Люта // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2016. – Вип. 9. – С. 684–688.

 

Назва статті: ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ: ОКРЕМІ ПИТАННЯ
Автор(и): А.О. Пахомова
Сторінки: 45-51

Повний текст

Анотація

У статті проаналізовані особливості структури адміністративно-правового регулювання наукової діяльності аграрної сфери та окреслені шляхи удосконалення правових відносин в даній галузі. Дослідження сконцентроване на доведенні об’єктивної необхідності процесів інтеграції та кооперації для сфери вітчизняного інноваційного аграрного виробництва, пропонується авторське визначення понять «кооперація» та «інтеграція»; доповнення основних принципів кооперативно-інтеграційних процесів в Україні. З урахуванням зробленого аналізу, висловлюються окремі власні авторські думки та зауваження.

Нині розвиток наукової діяльності в аграрній сфері як і розвиток всього аграрного сектору в системі економіки України переживає складні часи.  Таке становище, зокрема, пов’язано з недостатньо високою ефективністю наукової діяльності та низкою її затребуваністю з боку вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників, що викликано багатьма чинниками: як сучасними внутрішніми структурними змінами в аграрній сфері, як певними зовнішньоекономічними чинниками, так і якістю правового регулювання наукової діяльності тощо.

Інноваційні процеси взагалі та процеси кооперації та інтеграції зокрема, в значній ступені сприяють залученню інвестицій, оновленню та сучасній перебудові всієї матеріально-технічної бази АПК, зростанню продуктивності праці, зниженню собівартості сільськогосподарської продукції, розвитку сільських регіонів.

У статті проаналізовані особливості структури адміністративно-правового регулювання наукової діяльності аграрної сфери та окреслені шляхи удосконалення правових відносин в даній галузі. Дослідження сконцентроване на доведенні об’єктивної необхідності процесів інтеграції та кооперації для сфери вітчизняного інноваційного аграрного виробництва, пропонується авторське визначення понять «кооперація» та «інтеграція»; доповнення основних принципів кооперативно-інтеграційних процесів в Україні. З урахуванням зробленого аналізу, висловлюються окремі власні авторські думки та зауваження.

Агропромислову інтеграцію слід розглядати як організаційно-правовий результат вдосконалення виробничих відносин з приводу впровадження наукових розробок у виробництво та подальшої реалізації сільськогосподарської продукції (та послуг) на основі налагодження міжгалузевих зв’язків між суб’єктами господарювання, що виникають у цьому процесі.

Кооперація є складною багатоаспектною категорією, яка може бути визначена як сукупність юридично та організаційно оформлених через пайову участь в різних галузях економічної діяльності добровільних об’єднань сільськогосподарських виробників, які об’єднані за наукоємними, економічними та соціальними інтересами та метою.

Список посилань

1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф : пер. с англ. / под ред. Ю.Н. Каптуревского и др. – СПб. : Изд-во “Питер”, 1999. – 414 с.

2. Сільнова А.О. Інтеграція як метод державного управління науково-дослідною роботою / А.О. Сільнова // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: зб. наук. праць. – 2007. – №4. – С. 115-122.

3. Табенська О.І. Сучасні інтеграційні процеси в аграрно-промисловому комплексі України / О.І. Табенська // Збірник наукових праць ВНАУ. – 2013. – № 3(80). – С. 273–282.

4. Фатхудінов Р.А. Управління конкурентоздатністю організації : підручник / Р.А. Фатхутдінов, Г.В. Осовська / за заг. ред. Г.В. Осовської. – К. : Вид-во “Кондор”, 2009. – 470 с.

5. Стратегія розвитку аграрного сектору економіки України (проект) [Електронний ресурс] / Міністерство аграрної політики та продовольства України // Програма від  2013. – Режим доступу :  http://minagro.gov.ua/node/7644.

6. Алексеев С. С. Право на пороге нового тысячелетия : Некоторыетенденции мирового правового развития – надежда и драма современнойэпохи/ С. С. Алексеев. – М. : Статут, 2000. – 256 с.

7. Атаманчук Г. В. Теориягосударственногоуправления : [курс лекцій] / Г. В. Атаманчук. – 3-е изд., доп. – М. : ОМЕГА-Л, 2005. – 584 с.

8. Баклан О.В. Адміністративно-правове регулювання в сфері підприємництва України (теоретико-прикладний аспект): дис. … докт. юрид. наук : 12.00.07 / Баклан Олег Володимирович.  – К., 2013. – 457 с.

9. Швайка Л. А. Державне регулювання економіки : [підруч.] / Л. А.  Швайка. – К. : Знання, 2008. – 462 с. – (Вища освіта XXI століття).

10. Єщенко П. С. Нова парадигма розвитку економіки– настійливе веління нашого часу / П. С. Єщенко, А. Г.Арсеєнко// Економіка і прогнозування. – 2011. – № 2. – С. 28–47.

11. Цветков В. В. Державне управління і політика : [монографія] / Цвєтков В. В., Селіванов В. М., Скрипнюк О. В. – К.: Вид-во «Абрис», 2006. – 312 с.

12. Гайдуков, А. Предпосылкиформирования кооперативно-интегрированных структур в аграрном секторе / А. Гайдуков // Аграрнаяэкономика. – 2010. — № 12. – С. 20-24.

13.Кацубо С.П. О некоторыхправовых аспектах сельскохозяйственнойкооперации и агропромышленнойинтеграции / С.П. Кацубо // Сучаснiтенденцiї розвитку нацiонального законодавства України: Збiрник тез мiжнародної науково-практичної конференцiї, присвяченої 10-рiччю створення юридичного факультету НУБiП (19-20 травня 2011 р., м. Київ, Україна) Упор. к.ю.н., доцент О.М. Гончаренко. – К.: Видавничий центр НУБiП України, 2011. – С. 322-325.

14. Кузьмич И.П. Теоретико-правовыеосновысоздания кооперативно-интеграционных структур в аграрном секторе экономики РеспубликиБеларусь / И.П. Кузьмич // Сучаснi тенденцiї розвитку нацiонального законодавства України: Збiрник тез мiжнародної науково-практичноїконференцiї, присвяченоi 10-рiччю створення юридичного факультету НУБiП (19-20 травня 2011 р., м. Київ, Україна) Упор. к.ю.н., доцент О.М. Гончаренко. – К.: Видавничий центр НУБiПУкрїни, 2011. – С. 344-346.

15.Скопенко Н. Особливості розвитку інтеграційних процесів в АПК України / Н. Скопенко // Теоретичні та прикладні питання економіки. – 2014. – №1 (28). – С. 135-146.

16. Про кооперацію : Закон України від 10 липня 2003 р. № 1087-IV зі змінами та доповненнями від 15.04.2014 р. : станом на 06.11.2014 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 5. – Ст. 35.

Назва статті: ФІНАНСОВА СИСТЕМА КРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ
Автор(и): Ю.В. Гаруст, Б.О. Павленко
Сторінки: 52-59

Повний текст

Анотація

В умовах стрімкого та динамічного розвитку людства кількість загроз, які постають перед існуванням держави постійно змінюються. Саме проведення відповідних заходів по нейтралізації цих ризиків створюють складові національної безпеки. Однією з таких, є економічна безпека держави, яка має багаторівневу структуру. До її складу входить низка підсистем, кожна з яких має власну структуру та механізм функціонування.

Відповідно до проведених досліджень структури економічної безпеки держави, в статті зроблено висновок, що в її структурі найголовнішу роль відіграє саме система фінансової безпеки країни. Вона одночасно є і підсистемою, і надсистемою державної економічної безпеки, тому що завдяки їй, фінансова безпека є складовою національної безпеки держави, та одночасно входить до глобальної системи світової економічної безпеки.

Проаналізувавши думки різних вчених зроблено висновок, що фінансова безпека – це механізм захисту фінансової системи країни від зовнішніх та внутрішніх загроз. Де об’єктом захисту виступає фінансова система країни, а суб’єктами фінансової безпеки – міждержавні структури та органи, державні інститути управління економікою, правоохоронні органи країни, фінансові установи, підприємства та організації незалежно від форми власності та громадяни, як власники своїх домогосподарств.

Доведено, що фінансова безпека країни є важливою складовою національної безпеки, а її підтримання є запорукою стабільного існування держави. Визначено першочергові заходи з захисту фінансової системи країни. Наголошено на необхідності, у разі виникнення загрози фінансовій безпеці, задіяти ефективний  адміністративно-фінансовий механізм управління бюджетними установами в сфері управління державними фінансами, здійснити перманентний пошук нових джерел фінансових ресурсів в умовах дефіциту бюджетних коштів, а також раціонально використовувати кошти, залучені за допомогою державного кредиту, зміцнюючи при цьому довіру до державних цінних паперів. Визначено головним заходом забезпечення фінансової безпеки  – економне витрачання бюджетних коштів та обов’язкове посилення контролю з боку держави за їх цільовим використанням, з забезпеченням при цьому збалансованості у видатках та доходах бюджету, а також зменшення державної заборгованості та нераціонального розподілу витрат.

Список посилань

1. Фінанси: навч. посібн. / В.С. Загорський, О.Д.Вовчак, І.Г. Благун, Д.З. Чуй. – 2-ге вид.. – К.: Знання 2008. – 247 с.

2. Чугунов І. Я. Євроінтеграційний розвиток фінансової системи України / І. Я. Чугунов. – К. : Акад. фін. упр., 2009. – 471 с.

3. Финансы : учеб. пособие / Р. Б. Чейз. – Пер. с англ. – М. : Вильямс, 2000. –362 с.

4.Науменкова С. В. Розвиток фінансового сектору України в умовах формування нової фінансової архітектури : монографія / Науменкова С. В., Міщенко С. В. – К. : УБС, ЦНД НБУ, 2009. – С. 384.

5.Кірейцев Г.Г. Гроші, фінанси та кредит: Навчальний посібник / Г.Г. Кірейцев. – К.: Право. – 2011. – 315 с..

6.Захарченко С.П. Финанси: підручник. (Розділ фінансовий механізм) / С.П. Захарченко. – К.: Право, 2004. – с. 415.

7.Фінанси зарубіжних країн: [навчальний посібник] / Т.О. Кізима, Н.Я. Кравчук,  В.П. Горин та інших. – Тернопіль: Економічна думка, 2013. – 287 с.

8.Финансовое право: учебник / Е.У Грачова, Г.П. Толстопятенко. – М.: Велби, 2003. – 536 с.

9.Латковська Т.А. Поняття та структура сучасної фінансової системи України / Т.А. Латковська. К.: Уніерситет 2005. – с. 27-32

10.Батрименко Б.Б. Проблеми функціонування фінансової системи України // Б.Б. Батрименко, Наукові праці НДФІ, № 1-2, 2004р. – с.15-19.

11.Ареф’єва, О. В. Економічні основи формування фінансової складової економічної безпеки [Текст] / О. В. Ареф’єва, Т. Б. Кузенко // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 1 (91). – С. 98–103.

12.Льовочкін С. Трансформація та розвиток фінансової системи України / С. Льовочкін, В. Опарін, В. Федосов // Ринок цінних паперів. – 2003. – № 1- 2. – С. 13-24.

13. Макаренко В.О., Прищепчук І.О. Побудова моделі фінансової системи України на основі системного підходу // Фінанси України. – 2010. – № 5. – С. 31 – 38.

14. Фінанси: Підручник / За ред.С.І. Юрій, В.М. Федосова — К. : Знання, 2008. — 611 с.

15. Василенко Л.І. Фінанси : навч.посіб. /Л.І. Василенко, А.В. Василенко; за ред. Л.І. Василенко. – К. : КНТЕУ, 2003. – 199 с.

16.Артус М.М. Фінанси: навч. посібник / Артус М.М. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – 198 с.

17.Єгоров В.О. Ресурси фінансової системи і стратегія економічного зростання / В.О. Єгоров // Фінанси України. – 2007. – № 9. – С. 133-142.

18.Ващишин А.М. Фінансова система і соціально-економічна стабільність / А.М. Ващишин, Л.А. Яремко // Фінанси України. – 1999. – №10. – С. 80-88.

19.Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових відносин: Монографія / [В. Г. Дем’янишин, В. В. Дем’янишин, Т. Д. Сіташ та ін.] ; за ред. О. І. Марченко. – Тернопіль: Крок, 2011. – 556 с.

 

Назва статті: ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ЗАХИСТУ ПРАВ У МЕДИЧНІЙ СФЕРІ
Автор(и): Н.В. Глущенко
Сторінки: 60-66

Повний текст

Анотація

Стаття присвячена визначенню поняття адміністративно-правового механізму захисту прав у медичній сфері. Сьогодні особливої уваги потребують питання забезпечення захисту прав у медичній сфері. Останнім часом увага законодавців зосереджена на забезпеченні належного захисту прав у медичній сфері, а саме реформуванню державного управління у сфері охорони здоров’я, прийняття нормативно-правових актів, реструктуризація закладів охорони здоров’я. Все це певним чином позначається на реалізації механізму захисту прав у медичній сфері.

Охорону прав у медичній сфері можна ототожнити з захистом охорони здоров’я населення. Це надзвичайно широка сфера суспiльних вiдносин. Вона охоплює не лише діяльність медичних закладів і працівників охорони здоров’я щодо лікування пацієнтів, тобто надання медичної допомоги, а й виробничу діяльність підприємств медичної, мікробіологічної та біологічної промисловості, виробництво лікарських засобів, санітарний контроль за умовами праці в усіх сферах економіки, протиепідемічний нагляд органів державної санітарно-епідеміологічної служби за всією територією країни, а також за її окремими об’єктами тощо.

У пропонованій статті розглядається проблематика відсутності визначення поняття адміністративно-правового механізму захисту прав у медичній сфері. Проаналізовано думки науковців з приводу розуміння понять «механізм», «захист прав», «механізм захисту прав», «механізм адміністративно-правового регулювання». Сформульовано авторське визначення поняття адміністративно-правового механізму захисту прав у медичній сфері, наведено його ознаки.

Список посилань

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [гол. ред. В.Т. Бусел, редактори-лексикографи: В.Т. Бусел, М.Д. Василега-Дерибас, О.В. Дмитрієв, Г.В. Латник, Г.В. Степенко]. – К. : Ірпінь : Перун, 2005. – 1728 с.

2. Введение в специальность “Юриспруденція”. Учебное пособие для ВУЗов / ред.. В.Я. Кикоть. – М.: ЮНИТИ. 2008. – 271 с..

3. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Курс лекций. – М.: 1996. – 368 с.

4. Крижанівський А.Ф. Правовий порядок в Україні: витоки, концептуальні засади, інфраструктура: Монографія / А.Ф. Крижанівський. – Одеса: Фенікс, 2009. – 504 с.

5. Олійник А.Ю. Конституційно-правовий механізм забезпечення основних свобод людини – К., Алеута, КНТ. Центр навчальної літератури. 2008.- 472с.

6. Online библиотека. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=11331&chapter=1.

7. Номер сторінки у виданні: 111 Автор: Сергій Рудницький Джерело: Український науковий журнал “ОСВІТА РЕГІОНУ” №4, 2011 р.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://social-science.com.ua/article/630.

8. Мотьвилавка Е.Я. Теория регулятивного и охранительного права. – Воронеж, 1990. – C. 54.

9. Рагозін М. Вчимося демократії Уроки громадянської освіти. – Видавництво «Донбас».[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://iem.donntu.edu.ua/doc/soz/ragozin_uchim_demokr/part51.htm

10. Огородник О.Г. Механізм забезпечення прав і свобод людини та принцип законності в Україні // Право України. – 2008 – No6 – С. 15. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://lawreview.chnu.edu.ua/visnuku/st/682/6.pdf

11. Галунько В.В. Адміністративне право України: [навчальний посібник] : [у 2-х томах] / [В.В. Галунько, В.І. Олефір, М.П. Пихтін та ін.]; за заг. ред. В.В. Галунька. – Херсон: ПАТ «Херсонська міська друкарня», 2011. – Т. 1: Загальне адміністративне право. – 320 с.

12. Міжнародні науково-практичні інтернет конференції. Гладун З.С. «Адміністративно-правове регулювання відносин у сфері охорони здоров’я населення». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lex-line.com.ua/?language=ru&go=full_article&id=27

13. Алексеев С.С. Общая теория права. В 2 томах. – Т. 1. / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1981. – 361 с

14. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Х.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с..

15. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегов. – М. – Русский язык, 1984. – 797 с..

16. Бару М.И. Личность в социалистическом правовом государстве / М.И. Бару // Сов. государство и право. – 1989. – No 10. – С. 26–29.

17. Назаров В.В. Особливостімеханізмузахисту прав людини у кримінальномупровадженні / В.В. Назаров // Форум права. – 2009. – No 1. – С. 385–391.

18. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Курс лекций. – М.: 1996. – 368 с.

19. Основи законодавства України про охорону здоров’я : Закон України від 19 лист. 1992 p. № 2801-Х1І // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №4.

Назва статті: ОСОБЛИВОСТІ ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЛИХОСЛІВ’Я
Автор(и): Т.А. Кобзєва, І.О. Куліш
Сторінки: 67-72

Повний текст

Анотація

Ми живемо у складний час змін та реформ в країні, котрі зовсім не мають сенсу без змін у свідомості та ментальності людей.

Сьогодні більш популярними стають подвійні стандарти, байдуже ставлення до моральних і соціальних норм, забруднення усього до чого суспільство йшло тисячоліттями, зростання жорстокості і неповага до інших людей. Суспільство починає забувати про такі важливі питання як: повага до честі та гідності оточуючих, культурі мовлення, відповідальності за власні слова. При тому більш популярними та масовими стають: жорстокість, зверхнє ставлення, неповага. Частиною подібної поведінки є явище лихослів’я, котре набирає шалених обертів.

Можна впевнено сказати що модними стають не культура і повага до інших, а зверхнє ставлення до оточуючих, до того ж в усіх ланках суспільства. Грубе поводження можна зустріти як починаючи з малку, так і в зрілому віці. Лайка зустрічається у будь-якому половому колі. Почути нецензурні слова можна у будь-якому місці: школі, робочому місці, місцях відпочинку, спортивному залі, фактично будь де.

Лихослів’я не просто популярне явище, воно розвивається, набуваючи різних форм, як пом’якшуючих, серед масмедіа, так і більш жорстоких серед звичайного суспільства. Воно стає прикрасою мови, для збільшення емоціональної виразності. Лайка настільки міцно увійшла в лексикон, що багато хто нею вже не лається, а просто розмовляє. Люди втратили розуміння лайки як чогось негативного.

Звичайно в кожній країні лайка має певні особливості, а в Україні залежно від регіону так і взагалі може бути зовсім різною та переймати різних форм і шляхів походження.

Не доречно обговорювати доцільність використання лайки, адже справа кожного використовувати її чи ні, але вона не має ні в якому випадку бути завадою для інших. Кожен віддає своє значення ненормативній лексиці, дехто вважає це за норму спілкування, дехто визнає що використання її необхідне тільки в деяких випадках і все ще дехто вважає її неприпустимою.

Зараз гостро постає питання подальшого розвитку суспільства, усі мають свою думку на цей рахунок, але зрозуміло що не має сенсу розвиватись всебічно, коли немає повноцінного соціально-культурного розвитку.

У статті розглянуто сучасне правове регулювання проблеми лихослів’я, перспективи його вдосконалення, приділення уваги цьому питанню на різних історичних етапах розвитку суспільства та міжнародний досвід боротьби з ним. Авторами  було проаналізовано  законодавство, його проблематика в Україні, шляхи вирішення недоліків та покращення ситуації певними законодавчими діями. Визначено ключові шляхи походження та розповсюдження, суспільну небезпечність, наслідки для здоров’я.  Приділено особливу увагу підвищенню актуальності питання поваги до честі та гідності людини і громадянина, оскільки у суспільстві майже взагалі відсутнє розуміння недопустимості використання нецензурної лексики, як особисто, так і своїм оточенням. Досліджено наскільки правоохоронні органи приділяють увагу проблематиці та проводять боротьбу з нею і визнано що у своїй більшості зовсім не звертають на неї уваги.

Список посилань

1.    Кодекс України про адміністративні правопорушення: станом на 11 серпня 2017 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – Київ.: Парлам. вид-во, 2017. – 264 с. – (Бібліотекаофіційнихвидань).

2.    Куліш, А.М. Відповідальність за лихослів’я в громадських місцях [Текст] / А. М. Куліш // Актуальні проблеми юридичної науки на шляху сучасної розбудови держави і суспільства : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Суми, 5-7 червня 2014 р. / Ред.кол.: В.С. Венедіктов, А.М. Куліш, М.М. Бурбика; За ред.: В.С. Венедіктова, А.М. Куліша. – Суми : СумДУ, 2014. – С. 40-42.

3.    Максим Нелюбин. «За козла ответишь»: какругаются на немецких дорогах / Максим Нелюбин // DeutscheWelle. – Режим доступу: http://www.dw.com/ru/за-козла-ответишь-как-ругаются-на-немецких-дорогах/a-4861079. – Назва з екрана. – Дата публікації: 04.11.2009.

4.    Москаленко В. В. Соціальна психологія: Підручник / В. В. Москаленко. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 624 с.

5.    Мясищев В. Н. Психология отношений / В. Н. Мясищев, А. А. Бодалева. – М.: Институт практической психологии, 1995. – 356 с.

6.    Наказ Про затвердження Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування: від 31 серпня 2016 р. // Нацдержслужба.

7.    Невинная привычка или смертный грех? Сквернословие – оружие массового поражения / [Багдасаров Роман Владимирович, Архиепископ Никон Рождественский, Протоиерей Андрей Ткачев]. – М.: Даниловский благовестник, 2012. – 193 с.

8.    О грехе сквернословия. Нецензурная брань, ее пагубная сущность. – М.: Центр «Благо», 2000. – 32 с.

9.    От словсвоихосудишься. Сквернословие / [Протоиерей Артемий Владимиров, Протоиерей Сергий Николаев, М. М. Дунаев, Г. П. Ансимов]. – М.: Издательство Московской Патриархии, 2013. – 86 с.

10.Проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо уточнення відповідальності за вчинення злочинів проти волі, честі та гідності особи) / Є. В. Мураєв. – від 19.08.2016. – №5034.

11.Семиченко В. А. Психологія та педагогіка сімейного спілкування: [навч. посіб. для студентів ВНЗ] / В. А. Семиченко, В. С. Заслуженюк. – К.: Веселка, 1998. – 254 с.

12.Словник української мови. – К.: Наукова думка, 1973.

13.Цивільний кодекс України: станом 1 січня 2014 р. / / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – Київ.: Парлам. вид-во, 2014. – 250 с. – (Бібліотека офіційних видань).

 

Назва статті: СТРУКТУРА МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ
Автор(и): В.В. Миргород-Карпова
Сторінки: 73-78

Повний текст

Анотація

Контроль є невід’ємним елементом суспільства, який постійно зазнає змін у процесі розвитку та розбудови його політичної системи, органів державного і місцевого управління, органів законодавчої та виконавчої гілок влади. Ослаблення системи контролю у фінансовій системі зумовлює виникнення загроз фінансово-економічної безпеки держави, а саме: збільшення кількості фінансових порушень, стрімкого погіршення стану фінансової дисципліни, послаблення або взагалі відсутність відповідальності за правопорушення тощо.

На сьогодні ми спостерігаємо в нашій державі невизначеність правового поля діяльності державних контролюючих органів, відбувається паралелізм у роботі та дублювання повноважень і функцій, відсутня чітка спеціалізація та узгоджена взаємодія під час проведення перевірок та під час виконання своїх безпосередніх повноважень.

Одним із найбільш проблемних та мало дослідженням питанням в даній сфері – це питання структури механізму державного фінансового контролю в Україні.У статті виділено шість складових механізму контролю: види державного фінансового контролю, методи державного фінансового контролю, форми державного фінансового контролю, важелі державного фінансового контролю, органи державного фінансового контролю, нормативно-правова база щодо здійснення державного фінансового контролю.

У статті зроблено акцент на те, що в сучасних умовах система фінансового контролю в Україні потребує суттєвого вдосконалення та модернізації, адже інтегративні процеси, які з кожним роком набирають обертів вимагають ретельного аналізу та вивчення проблем в політичному і економічному житті країни та пошуку шляхів для їх усунення.

Список посилань

1.         Aleksandrovich O. O. Theoretical foundations and historical background of modernization of the system of state financial control in Ukraine: diss. … knd. nauk. [State Management]: 25.00.01. Kharkiv, 2016. 249 p.

2.         Butinets F. F., Bondar V. P., Vygovska N. G. Control and revision: a textbook / ed. prof. F. F. Butynets. Zhytomyr: PP Ruta, 2006. 560 p.

3.         The Budget Code of Ukraine dated 08.07.2010 № 2456-VI / The Verkhovna Rada of Ukraine. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.

4.         The Economic Code of Ukraine dated May 16, 2003 No. 436-IV / The Verkhovna Rada of Ukraine. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

5.         Drozd I. K. State financial control: teaching. Kyiv: “Imex-LTD”, 2007. 304 p.

6.         Zhuk L. A. Business Law: Teach. Kyiv: Condor, 2003. 400 p.

7.         Lovins’ka L. G. Organization of accounting and financial control in modern economic conditions in Ukraine: monograph / ed. L. G. Lovins’ka, I. B. Stefanyuk. – K.: NDFI, 2006. 240 p.

8.         Loktev O. State financial control: definition and classification. Bulletin of KNTU. 2011. №4. Pp. 15-20. URL: nbuv.gov.ua/j-pdf/apdyo_2011_3_15.pdf.

9.         Monaenko A. O. Legal bases of the state financial control: curriculum. Zaporizhya: KPU, 2008. 152 p.

10.       Pihotsky V. F. The system of state financial control in Ukraine: conceptual foundations of theory and practice: diss. … doc. econ. sciences: 08.00.08. Lviv, 2015. 369 p.

11.       The Tax Code of Ukraine dated 02.12.2010 №2755-VI / The Verkhovna Rada of Ukraine. URL: http://zakon.rada.gov.ua/go/2755-17.

12.       Draft Law of Ukraine “On the system of state financial control in Ukraine” of 03.06.2002 №1131 / Verkhovna Rada of Ukraine. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=1131&skl=5.

13.       Repetko O. O. Methodological approaches to the differentiation of forms and methods of financial control in the theory and practice of public administration. Public Administration: Theory and Practice. 2010. №1. Pp. 1-8. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej11/txts/10roopdu.pdf.

14.       Silakova G. V. Methods of financial planning. Economy. Finances. Right. 2016. №3. P. 20-26. URL: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/10326/1/20.pdf

15.       Usach B. F. Control and revision: a textbook. K.: Knowledge-Press, 2005. 253 p.

16.       Hmelkov A. V. State financial control. Kh. V.N. Karazin Kharkiv National University, 2013. 549 p.

Назва статті: КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ
Автор(и): П. М. Маланчук, Е. Є. Рубець
Сторінки: 86-90

Повний текст

Анотація

Статтю присвячено аналізу наукових підходів до визначення сутності криміналістичної характеристики злочинів проти довкілля. У публікації подано поняття екологічної злочинності, а також вказано у чому полягає латентність даного виду злочину.

Вказано та детально охарактеризовано елементи, які входять у криміналістичну характеристику злочинів проти довкілля.

Досліджено теоретичні та термінологічні питання предмета посягання, як елемента криміналістичної характеристики злочинів проти довкілля. Розглянуто коло об’єктів, які можуть бути предметом посягання по розглядуваної категорії злочинів. Також вказано способи вчинення та приховування даного різновиду злочину. Детально охарактеризовано слідову картину даного злочину, а також наведено класифікацію слідів, які можуть залишені на місці вчинення злочину.

Вказано важливі елементи даної характеристики – особу потерпілого та особу злочинця. Наведено наслідки, які наступають під час вчинення злочину проти довкілля.

Розглянуто проблему формування криміналістичної характеристики як системи узагальнених даних про типові ознаки кримінальних правопорушень з урахуванням зв’язків між криміналістичними елементами.

Список посилань

1.Костенко О. М. Культура і закон – у протидії злу: Монографія. – К. : Атіка, 2008. – 176 с.

2. Криміналістика  : курс лекцій / І. І. Когутич. – Київ : Атіка, 2008. – 888 с.

3. Криміналістика : підручник / [Берназ В. Д. та ін.] ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. А. Ф. Волобуєва ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х. : ХНУВС, 2011. – 665 с.

4. Одерій О. В. Предмет посягання як елемент криміналістичної характеристики злочинів проти довкілля: окремі питання / О. В. Одерій // Ученые записки Таврическогонациональногоуниверситетаим. В. И. Вернадского. Серия. : «Юридические науки». – 2013. – Том 26 (65). – № 1. –С. 255-259.

5. Одерій О. В. Типова слідова картина по злочинам проти довкілля / О. В. Одерій // Порівняльно-аналітичне право. – 2013. – № 4. – С. 287-289

6. Одерий О. В. Расследованиепреступленийпротивокружающейсреды: криминалистическая характеристика личности преступника / О. В. Одерий // LEGEA ŞI VIAŢA. – 2013. – № 12. – С. 34-38.

7. Одерій О. В. Наслідки як елемент криміналістичної характеристики злочинів проти довкілля / О. В. Одерій // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2013. – Вип. 13. – С. 53-62.

8. Полищук Г. С. Состояние и тенденцииэкологическойпреступности в Украине / Г. С. Полищук, Е. В. Мельник // ВестникКиевскогонациональногоуниверситетавнутреннихдел. – 2009. – № 4. – С. 120-126.

9. Сабадаш В. П. Криміналістика : навч. посіб. / В. П. Сабадаш, М. М. Ларкін – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 228 с.

10. Сервецький І. В. Використання-біографічного методу для дослідження індивідуальних якостей людини / І. В. Сервецький, О. М. Юрченко, В. В. Редька // Наука і правоохорона. – 2010. – №4 (10). – С. 138-141.

11. Турлова Ю. Криминологическая характеристика экологической преступности в Украине / Ю. Турлова // LEGEA ŞI VIAŢA. – 2015. – № 5. – С. 94-99.

Назва статті: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ
Автор(и): О.В. Ільченко
Сторінки: 91-96

Повний текст

Анотація

У статті проаналізовано та досліджено міжнародний досвід застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.

Дотримання процесуальної форми під час застосування запобіжних заходів є необхідним для забезпечення законності та правопорядку під час кримінального провадження та в суспільстві в цілому. Адже такі норми гарантують охорону конституційних прав і свобод громадян. Особливо це стосується такого специфічного суб’єкта кримінального провадження, як неповнолітній, оскільки законодавством закріплено додаткові гарантії забезпечення їх прав і свобод.

На сьогоднішній день злочинність неповнолітніх є досить актуальною проблемою, внаслідок постійного підвищення рівня кримінальної активності цієї категорії осіб. Злочинність серед неповнолітніх привертає особливу увагу, оскільки порушення особами, що не досягли 18 років, кримінального закону свідчить про наявні недоліки виховання підлітків, відсутність умов для їх залучення до життєдіяльності суспільства. Саме тому проблема запобігання злочинності, вжиття заходів стабілізації і скорочення кримінальних правопорушень, які вчиняють неповнолітні, є завданням відповідальним і на його виконання спрямовані зусилля усіх державних органів.

Як свідчить практика, неповнолітні є вразливими до негативних впливів, внаслідок відсутності сформованих цінностей. Тому ефективним способом вирішення даної проблеми є не лише посилений виховний вплив з боку батьків (опікунів, піклувальників), а й правильне застосування запобіжних заходів під час розслідування кримінального правопорушення, вчиненого неповнолітніми.

Основною метою дослідження є проаналізувати особливості застосування запобіжних заходів щодо неповнолітніх, а також визначити наявні проблеми в даній сфері та можливість їх вирішення шляхом впровадження зарубіжного досвіду; надати загальну характеристику запобіжних заходів у кримінальному провадженні; визначити проблемні аспекти застосування запобіжних заходів щодо неповнолітніх та шляхи їх вирішення, шляхом впровадження зарубіжного досвіду.

Список посилань

1.         Григорьєва О. І. Запобіжні заходи, що обмежують право на свободу пересування: історичний аспект // Університетські наукові записки. – 2014. – № 1. – С. 195-201. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2014_1_27

2.         Сівак О.В. Правова природа запобіжних заходів у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2016. – № 1 (98). – С. 206 – 220

3.         Конституція України від 30.09.2016, підстава 1401-19 // Відомості Верховної Ради України – 1996. – № 30. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

4.         Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України – 2013. – № 9-10, № 11-12, № 13. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

5.         Конвенція про права дитини від 20.11.1989 № 995_021 // Відомості Верховної Ради України – 1991. – № 789-XII. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021

6.         Мінімальні стандартні правила Організації об’єднаних націй  що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29.11.1985 № 995_211 // Відомості Верховної Ради України – 1985. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_211

7.         Сівак О. Перевиховання неповнолітнього правопорушника через застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою // Національний юридичний журнал: теорія і практика. – 2015. – № 2. – С. 149 – 153

8.         Дрозд В.Г. Міжнародний досвід використання запобіжних заходів, що не пов’язані з обмеженням волі за кримінальним процесуальним законодавством країн дальнього зарубіжжя // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. – 2016. – № 1. – С. 61 – 72

9.         Молдован А. В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С. 352.

10.       Судова практика у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність від 29.08.2003 № n0082700-03 // Відомості Верховної Ради України – 1985. [Електронний ресурс

 

Назва статті: ЗАХИСТ ПРОКУРОРОМ ПРАВ НЕПОВНОЛІТНІХ ПОЗА МЕЖАМИ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА: ПРОБЛЕМАТИКА ОБ’ЄКТА ТА ПРЕДМЕТА
Автор(и): В.В. Сухонос
Сторінки: 97-105

Повний текст

Анотація

У статті було досліджено зміст повноважень прокурора по захисту прав і свобод неповнолітніх поза межами кримінального судочинства, об’єкт і предмет його діяльності у цьому напрямку. Сьогодні, коли функції прокурора катастрофічно зменшуються, захист дітей і профілактика злочинів вчинених ними, виходять на перше місце, в тому числі і поза межами кримінального судочинства. Мета і завдання прокурорської діяльності у зазначеному напрямку має як теоретичне, так і практичне значення. По-перше, ця діяльність визначає межі правозахисної діяльності прокурора любого рівня, а по-друге – виступає базисом організації його роботи у зазначених правовідносинах.

Водночас, слід зазначити, що повноваження прокурорів всіх рівнів із вищевказаного напрямку нормативно були загалом закріплені у відповідному Наказі Генерального прокурора України від 1 листопада 2012 року.

Список посилань

1.  Ван Б’юрен Дж. Міжнародне право в галузі прав людини / Джеральдіна Ван Б’юрен ; наук. ред. М. О. Баймурадов ; [пер. з англ. Г. Є. Краснокудський]. – Одеса : АД БАХВА, 2006. – 524 с.

2.  Величко О. И. Прокурорский надзор за исполнением подразделениями по делам несовершеннолетних органов внутренних дел законодательства о профилактике безнадзорности и правонарушений несовершеннолетних : учебное пособие / О. И. Величко – М. : Акад. Ген. прокуратуры РФ, 2008. – 83 c.

3.  Венедиктова И. В. Охраняемый законом интерес в гражданском праве : монография / Ирина Валентиновна Венедиктова. – Харьков : Точка, 2012. – 508 с.

4.  Годуєва К. І. Захист прокурором прав і свобод дітей поза межами кримінального провадження : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / Ксенія Ігорівна Годуєва. – К., 2014. – 200 с.

5.  Дигесты Юстиниана : в 8 т. / [пер. с лат. Л. Л. Кофанов, А. Л. Смышляев, А. В. Щеголев и др. ;редкол.: Е. А. Суханов (председатель), В. А. Савельев, В. А. Томсинов и др.]. – М. : Статут, 2002–2006. – Т. 1: Книги I–IV / [отв. ред. Л. Л. Кофанов]. – 2002. – 584 с.

6.  Загальна декларація прав людини : резолюція 217 А (ІІІ) Генасамблеї ООН від 10 грудня 1948 р. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua//aws/show/995-015/

7.  Інформація голові Адміністрації Президента України щодо стану захисту прав і свобод дітей [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gp.gov.ua//ua/ddit.html?-m=publications&_t=cat&id=114339.

8.  Йоффе М. Чи займе прокуратура належне місце в системі державної влади? / М. Йоффе // Право України. – 1995. – № 8. – С. 25–27.

9.  Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 р. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http:// zakon2.rada.gov.ua//aws/show/995-021/

10.           Кони А. Ф. Дмитрий Александрович Ровинский / Анатолий Федорович Кони // Кони А. Ф. Собрание сочинений : в 8 т. / А. Ф. Кони ; [под общ. ред. В. Г. Базанова, Л. Н. Смирнова и К. И. Чуковского]. – М. : Юридическая литература, 1966–1969. – Т. 5: Очерки биографического характера. – 1968. – С. 5–110.

11.           Конституція України : за станом на 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

12.           Костицький М. Судова влада: світовий досвід і принципи судової реформи в Україні / Михайло Костицький // Суди в Україні (Збірник матеріалів та нормативно-правових актів до семінару з питань створення і повноважень спеціалізованих судів / За редакцією В. В. Медведчука та М. В. Костицького. – Івано-Франківськ : ЛІК, 1999. – С. 5–12.

13.           Мескон М. Х. Основы менеджмента / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури ; [пер. с англ. А. К. Кушниренко и др.]. – М. : Дело, 1997. – 704 с.

14.           Панчишина О. О. Захист прокурором майнових прав дітей : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / Оксана Олександрівна Панчишина. – К., 2015. – 200 с.

15.           Погорілко В. Правова система України – стан та перспективи розвитку / В. Погорілко, М. Малишко // Віче. – 1993. – № 9. – С. 21–34.

16.           Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / Иосиф Алексеевич Покровский. – М. : Статут, 1998. – 353 с. – (Серия «Классика российской цивилистики»).

17.           Попов Г. В. Діяльність органів прокуратури у сфері захисту прав дітей : монографія / Г. В. Попов ; [наук. ред. М. К. Якимчук]. – К. : Алерта, 2012. – 168 с. – (Серія «Бібліотека прокурора»).

18.           Попов Г. В. Прокурорський нагляд за додержанням законів щодо захисту прав і свобод неповнолітніх : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / Георгій Володимирович Попов. – К., 2011. – 241 с.

19.           Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей : Наказ Генерального прокурора України № 16гн від 1 листопада 2012 р. [Електронний ресурс] / ЛІГА: ЗАКОН. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/GP12033.html

20.           Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІІІ [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua//aws/show/2402-14/

21.           Прокуратура та ювенальна юстиція (Єреванська декларація): висновок № 5 Консультативної ради європейських прокурорів від 19–21 жовтня 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gp.gov.ua//ua/cmo.html?-m=publications&_t=rec&id=101556.

22.           Рекомендації парламентських слухань на тему: «Права дитини в Україні: забезпечення, дотримання, захист» : Схвалено Постановою Верховної Ради України від 22 лютого 2017 року № 1906-VIII [Електронний ресурс] / Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1906-19

23.           Сухонос В. В. Діяльність органів прокуратури по захисту прав і свобод дітей в умовах Європейської інтеграції: погляд в майбутнє / Віктор Володимирович Сухонос // Правові горизонти / Legalhorizons. – 2007. – № 3 (16). – С. 148–157.

24.           Сухонос В. В. Креативна корпорація в державному механізмі: історико-правовий контекст / Володимир Вікторович Сухонос // Правові горизонти / Legalhorizons. – 2016. – № 1 (14). – С. 16–23.

25.           Сухонос В. В. Організація і діяльність прокуратури в Україні: історія і сучасність : [монографія] / Віктор Володимирович Сухонос ; [наук. ред. Ю. С. Шемшученко]. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2004. – 348 с.

26.           Сухонос В. В. Прокуратура в державному механізмі російської імперії після судової реформи 1864 року : [монографія] / Віктор Володимирович Сухонос ; [наук. ред. Ю. С. Шемшученко]. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2012. – 104 с.

27.           Сухонос В. В. Прокуратура в системі державних органів України: теоретичний аналіз сучасного стану та перспектив розвитку : [монографія] / Віктор Володимирович Сухонос ; [наук. ред. Ю. С. Шемшученко]. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2008. – 448 с.

28.           Сухонос В. В. Прокурор на захисті прав неповнолітніх. Погляд в минуле / Віктор Володимирович Сухонос // Прокуратура, людина, держава. – 2004. – № 12. – С. 33–43.

29.           Тацій В. Я. Роль і місце прокуратури в системі правоохоронних органів України / В. Я. Тацій // Проблеми розвитку прокуратури України в умовах становлення демократичної правової держави : Матеріали наук.-практ. конф. – К. : Ген. прокуратура України, 1996. – С. 20–22.

30.           Тихомиров Ю. А. Публичное право: падение и взлеты / Ю. А. Тихомиров // Государство и право. – 1996. – № 1. – С. 3–12.

31.           Українське суспільство чекає від влади рішучих кроків щодо реального забезпечення прав дитини : Виступ Глави держави на Всеукраїнській нараді з питань захисту прав дитини 25 листопада 2011 року [Електронний ресурс] / Сторожинецька районна державна адміністрація. Офіційний сайт (27.10.2011). – Режим доступу : http://storozhinecka-rda.gov.ua/novyny/vystup-hlavy-derzhavy-na-vseukrajinskij-naradi-z-pytan-zahystu-prav-dytyny-ukrajinske-suspilstvo-chekaje-vid-vlady-rishuchyh-krokiv-schodo-realnoho-zabezpechennya-prav-dytyny-prezydent/2754.html

32.           Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. – К. : Головна редакція УРЕ, 1973. – 599 с.

33.           Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.

34.           Шемшученко Ю. С. Теоретичні засади прокурорського нагляду на сучасному етапі / Ю. С. Шемшученко // Проблеми розвитку прокуратури України в умовах становлення демократичної правової держави : Матеріали наук.-практ. конф. – К. : Ген. прокуратура України, 1996. – С. 15–19.

35.           Шишкін В. І. Прокуратура і правосуддя в суверенній Україні / Віктор Іванович Шишкін // Право України. – 1992. – № 1. – С. 5–7.

36.       Якимчук М. К. Проблеми управління в органах прокуратури України. Теорія і практика: [монографія] / Микола Костянтинович Якимчук. – К : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 440 с.

Назва статті: ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
Автор(и): А.М. Канівець
Сторінки: 106-112

Повний текст

Анотація

У статті проаналізовано та досліджено нормативно-правові акти, які містять у собі положення, що стосуються застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні та практика впровадження Європейського досвіду в національному судочинстві.

Принципи правової держави і демократичного суспільства, міжнародно-правові стандарти захисту прав людини однозначно передбачають можливість судового захисту на всіх етапах кримінального судочинства. Запобіжні заходи це особливий вид інститутуКримінально-процесуального права. Вони виконують важливу роль у перешкоджанні вчинення правопорушень та дають змогу уникнути ризиків, що негативно впливають на  швидкість та повноту розслідування кримінальних правопорушень.Запобіжні заходи є найбільш суворим видом кримінально-процесуального примусу і застосовуються для забезпечення успішного здійснення досудового провадження та судового розгляду кримінальних правопорушень.

Використання запобіжних заходів завжди пов’язане з обмеженням певних прав громадян, хоча і мають на меті досягнення належної поведінки обвинуваченого (підозрюваного). Ось чому велике значення має правомірність обмеження прав особи при застосуванні зазначених заходів.У зв’язку з цим більш широке застосування запобіжних заходів, не пов’язаних з ув’язненням під варту, може виконати завданнями, поставлені перед кримінально-процесуальною діяльністю з мінімальним обмеженням прав і свобод особи.

Метою дослідження є: вивченняпрактичної реалізаціїміжнародного досвіду удосконаленні національного законодавства щодо застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні. Провестидетальний та порівняльний аналіз застосування запобіжних заходів як в національному законодавстві так і в міжнародному, особливості застосування запобіжних заходів до неповнолітніх; проаналізувати впровадження Європейського досвіду застосування запобіжних заходів у національному законодавстві та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо проблемних питань застосування запобіжних заходів.

Список посилань

1.  Шило О. Г. Теоретико-прикладні основи реалізації конституційного права людини і громадянина на судовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України [Текст] : монографія / О. Г. Шило ; Нац. ун-т “Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого”. – Х. : Право, 2011. – 472 с., ВА738728

2.  Дрозд В. Г. Міжнародний досвід використання запобіжних заходів, що не пов’язані з обмеженням волі за кримінальним процесуальним законодавством країн дальнього зарубіжжя / В. Г. Дрозд // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. – 2016. – Вип. 1. – С. 61-72. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2016_1_9.

3.  Справа Kemmachev. France, [Електронний ресурс] – Режим доступу http://www.internationalhumanrightslexicon.org/hrdoc/docs/echrkemmachecase.html

4.  Справа John Murray v. The United Kingdom, [Електронний ресурс] – Режим доступу –  http://freecases.eu/Doc/CourtAct/4545634

5.  Джеремі МакБрайд, Європейська Конвенція з прав людини та кримінальний процес – К.: «К.І.С.», 2010 – 576 с. – [Електронна версія] – Режим доступу: – http://nsj.gov.ua/files/documents/ECHR%20and%20Criminal%20procedure%20Mc%20Bride%20ukr.pdf

6.  Закон України від 26 квітня 2001 р. «Про охорону дитинства» // Документ 2402-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 30.11.2017, підстава 2180-19, [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14/page

7.  ЄвропейськаКонвенція зправ людини, з поправками, внесеними відповідно до положень Протоколів № 11 та 14 з Протоколами № 1, 4, 6, 7, 12 та 13 // [Електронний ресурс] – Режим доступу: – http://www.echr.coe.int/Documents/Convention_UKR.pdf