КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО Ч. 1 СТ. 368 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Автори

О.С. Бондаренко 1, П.І. Супрун 1
Приналежність 1 Сумський державний університет, вул. Римського-Корсакова,2, м. Суми, Україна, 40007
Випуск Випуск 6, Рік 2017
Посилання Бондаренко О.С., Супрун П.І. Кримінально-правова характеристика складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 кримінального кодексу України, 6, 40-43 (2017)
DOI 10.21272/legalhorizons.2017.i6.p40
Ключові слова корупція, корупційні злочини, неправомірна вигода, прийняття пропозиції, прийняття обіцянки, одержання, службова особа
Анотація Конституція України закріплює неухильний обов’язок всіх без винятку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також їх посадових осіб дотримуватися вимог національного законодавства та діяти лише у відповідності чітко окреслених повноважень. Проте, на жаль, цей принцип у діяльності посадовців постійно дискредитується. Зокрема, одним з найбільш поширених корупційних злочинів був і лишається прийняття пропозиції, обіцянки або

одержання неправомірної вигоди службовою особою.

Автори оглядово аналізують ретроспективний розвиток кримінальної відповідальності за злочин, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 368 КК України.

Особливу вагу зосереджено на аналізі елементів та ознак злочину пропозиція, обіцянка або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Так, досліджено об’єкт злочину та його предмет – неправомірну вигоду. Наявність якої є визначальною для аналізованого складу злочину, оскільки вона відіграє для нього не факультативну та істотну роль. А отже впливає на кримінально-правову кваліфікацію та покарання винної особи.

Аналізуючи об’єктивну строну складу злочину автори характеризують її чотири форми: прийняття пропозиції надати службовій особі неправомірну вигоду для себе чи третьої особи; прийняття обіцянки надати їй неправомірну вигоду для себе чи третьої особи; одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи; прохання надати неправомірну вигоду для себе

чи третьої особи.

Авторами відмічено, що ключовим елементом у складі аналізованого злочину є його суб’єкт – службова особа. Щодо суб’єктивної сторони, то вона характеризується прямим умислом та спеціальною метою (одержанням неправомірної вигоди для себе чи третьої особи). Третьою особою може бути не лише фізична, а й юридична.