Issue 9 (2018)

Contents

Full number

Title: ADMINISTRATIVE-LEGAL REGULATION OF THE PROCESSES OF CREATING AN E-GOVERNMENT: THE HISTORICAL EXPERIENCE OF CHILE AND THE USA
Author(s): V. M. Vlasenko
Pages: 7-12

Full text

Abstract

The article deals with the naturalization of Ukrainian political emigration in Romania and the Kingdom of Serbs, Croats, and Slovenes (after 1929 the Kingdom of Yugoslavia) in the period between World War I and World War II, and is based on the previously unknown documents of the Central State Archives of Ukraine, the emigrant print media of that time, and legal acts of foreign countries. Most of the focus is on the factors, which motivated Ukrainian migrants to change their nationality/citizenship. The article describes the efforts of the appropriate organs of the League of Nations, the High Commission for Refugees, under the direction of Fridtjof Nansen, and other international organizations and governments of these two Balkan countries to solve the problem of refugees/migrants. The citizenship law of Romania and Yugoslavia is analyzed. The research shows the attitude of the Government of the Ukrainian People’s Republic in emigration to the naturalization of Ukrainian emigrants. For the first time in Ukrainian historiography the naturalization process of Romanian and Yugoslav migrants is characterized. The greater focus was placed on the fact that the naturalization process was intensified during and immediately after the Great Depression 1929-1930. In the second half of the 1930s, change of nationality was a widespread phenomenon among Ukrainian political emigrants in Europe including its particular regions. It is concluded the main reasons for changing the nationality were the opportunity to get a job, get a civil service, buy land and marry local citizens. The big part of naturalized Ukrainian emigrants hoped to go back to Ukraine, when the political situation in Europe and the USSR changed. Under these circumstances, the Yugoslav government would not have been an obstacle to abandoning acquired citizenship and returning to their homeland.
Keywords: citizenship, emigration, naturalization, nationality, Romania, Yugoslavia.

References

1. Трощинський В.П.Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище. К.: Інтел, 1994. 259 с.
2. Політична історія України. ХХ століття: У 6 т. Т. 5: Українці за межами УРСР (1918-1940). К., 2003. 720 с.
3. Піскун В. Політичний вибір української еміграції (20-ті роки ХХ століття). К.: МП «Леся», 2006. 672 с.
4. Козлитин В. Д. Русская и украинская эмиграция в Югославии (1919-1945 гг.). Харьков: «РА», 1996. 476 с.
5. Власенко В.Н. Формирование украинской политической эмиграции в Румынии в межвоенный период (первая волна).Русин. Кишинев, 2014. № 1 (35). С. 105-120.
6. Власенко В. Н. Вторая волна межвоенной украинской политической эмиграции в Румынии (зима – весна 1920 г.).Русин. 2014. № 2 (36). С. 270-284.
7. Власенко В. Н. Третья волна межвоенной украинской политическойэмиграции в Румынии (первая волна).Русин. 2014. № 4 (38). С. 99-114.
8.Власенко В. Формування міжвоєнної української політичної еміграції в Югославії (перша хвиля).Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2014. Вип. ХХХІХ. С. 85-91.
9. Власенко В. Третя хвиля міжвоєнної української еміграції до Югославії. Русинистични студиї = Ruthenianstudies. Нови Сад, 2015. С. 103-132.
10. VlasenkoV.,GuzunV. InterwarUkrainianpoliticalemigrationinRomania (quantitativechanges). AnaleleUniversităţiidinCraiova. Istorie. 2017. Nr 1 (31).pp. 51-60.
11. Власенко В. Правове становище міжвоєнної української еміграції в Румунії (міжнародний аспект).Сумська старовина. 2014. №XLV. С. 29-36.
12. Власенко В. Натурализация украинской эмиграции в Болгарии в межвоенный период.Анамнеза / Софийски университет «Св. Климент Охридски». София, 2015. Кн. 1. С. 18-33.
13. Серапионова Е.П. Российская эмиграция в Чехословацкой республике (20-30-е годы). М.: Логос, 1995. 198 с.
14. Женевець. Ліга Націй і справи еміграції (Лист із Женеви).Тризуб. Париж, 1929. Ч. 10. С. 11-13.
15. ZakonodržavljanstvuKraljevineSHS.Službene novine Kraljevine SHS. Beograd, 1928. Br. 254 (od 1.11). S. 1289.
16. Новый Закон о подданстве.Кавказский казак. Белград, 1929. 1 августа. С. 7.
17.Центральний державний архів громадських об’єднань України (ЦДАГО), ф. 269, оп. 2, спр. 258.
18. Белоемиграција у Југославији: 1918-1941. Т. 1.Београд: Фото Футура, 2006. 506 с.
19. Ribkin-Puškadija T. Emigranti iz Rusije u kulturnom i znanstvenom životu Zagreba. Zagreb: Prosvjeta, 2006. 304 s.
20. ЦДАГО, ф. 269, оп. 2, спр. 273.
21. Государственный архив Российской Федерации, ф. Р-5680, оп. 1, д. 65.
22. Шорников П. Русское общество Бессарабии и румынское государство 1918-1940 гг. Русин. 2010. № 4 (22). С. 72-88.
23. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО), ф. 4465, оп. 1, спр. 158.
24. Порохівський Г. Десять років на еміграції.Табор. Варшава, 1931. Кн. 15. С. 69-80.
25. Цибульський Б. Лист із Болгарії.Тризуб. 1929. Ч. 36. С. 16-19.
26. Націоналіст. Лист з Болгарії.Розбудова нації. 1929. Ч. 6-7. С. 246-247.
27. ЦДАГО, ф. 269, оп. 2, спр. 272.
28. В. С. З життя й політики.Тризуб. 1932. Ч. 41. С. 17-21.
29. ЦДАГО, ф. 269, оп. 2, спр. 280.
30. ЦДАГО, ф. 269, оп. 2, спр. 104.
31. Геродот Д. Еміграційні справи у Румунії.Тризуб. 1939. Ч. 32. С. 9-14.
32. ЦДАГО, ф. 269, оп. 2, спр. 277а.

Title: DECENTRALIZATION OF POWER IN UKRAINE: THE PROBLEM OF IMPLEMENTATION
Author(s): O. V. Stogova
Pages: 13-20

Full text

Abstract

In the article the essence of the concept of decentralization is considered, the main works on this problem are analyzed. The author concludes that decentralization as a method of improving the efficiency of the functioning of public power has been carried out by the scientists and experts for a long time. The paper compares the basic approaches to defining the sence of decentralization. Attention was paid to the concept of “deconcentration” and “noncentralization” and attempted to distinguish it from the notion of “decentralization”. It is concluded that on the basis of possible risks decentralization of power in favor of local self-government bodies can not be absolute. The conditions for successful decentralization are highlighted. The author examines the essence of decentralization in modern Ukraine, referring to the legal acts regulating this process. The Concept of the Reform of Local Self-Government and Territorial Organization of Power in Ukraine is being considered in detail. The paper analyzes the main tasks of this concept and the degree of their implementation. The author studies the advantages and disadvantages of decentralization. On the basis of the study, it was concluded that the reform is partial, since only one of its directions – the association of territorial communities – has been implemented. In Ukraine, the legal framework for the implementation of this direction was established, the relevant laws were adopted, namely, the Laws of Ukraine “On voluntary association of territorial communities” and “On cooperation of territorial communities”, as well as a methodology for the formation of capable territorial communities. It is concluded that the decentralization of power in Ukraine is carried out through the implementation of the concept of local self-government reforming and territorial organization of power. At the same time, the reform of the regional level of local self-government is not taking place, as the reform of the executive branch.
Key words: decentralization, reformation, local self-government, public authority, association of territorial communities.

References

1.Ткачук А. Децентралізація влади: від потреби до реалізації (робочий зошит) – К.: ІКЦ «Легальний статус», 2013 .– 116 с.
2. Ткачук А. Скандинавський шлях. Досвід реформ адміністративно- територіального устрою і місцевого самоврядування в Данії та Швеції. – К.: Логос, 2015. – 124 с.
3. Ганущак Ю.І. Територіальна організація влади: Напрямки змін/за заг. ред. д. держ. упр., проф. Куйбіди В.С. [Монографія]. – Львів: Видавництво «Астролябія», 2013. – 166 с.
4. Ганущак Ю.І. Реформа територіальної організації влади; Швейцарсько- український проект «Підтримка децентралізації в Україні – DESPRO». – К.: ТОВ «Софія-А». – 2015. – 168 с.
5. Єрмолаєв А. Децентралізація влади та реформа місцевого самоуправління в Україні. – Київ: Нова Україна. Інститут стратегічних досліджень, 2015. – 44 с.
6. Децентралізація публічної влади: досвід європейських країн та перспективи України / [Бориславська О. М., Заверуха І. Б., Школик А. М. та ін.]; Центр політико-правових реформ. – К., Москаленко О. М., 2012. – 212 с.
7. Wiktorowska A. Prawnedeterminantesamodzielnościgminy. Zagadnieniaadministracyjne. – Warszawa: LIBER, 2002.– 278s.
8. Kosek-Wojnar M., Surówka K. Podstawyfinansówsamorząduterytorialnego. – Warszawa: WydawnictwoNaukowe PWN 2007., – 292s.
9. Woś T., Stelmach J., Bankowicz M., Grzybowak M. W łydykaWiedza o społeczeństwie. – Warszawa: WydawnictwoPrawniczeLexisNexis, 2003.–371s.
10. Finansepubliczne a prawofinansowe. Wyd. 2 / C. Kosikowski, E. Ruśkowski (red.). – Warszawa: Domwydawniczy ABC, 2006. – 868s.
11. Стогова, О. В. Децентралізація у федераціях: проблеми критеріїв та оцінювання // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія Питання політології. – 2008. – № 810. – С. 99-105. Стогова О. В. Проблеми інтеграції у федеративних державах // Правовий вісник Української академії банківської справи. – 2011. – № 1 (4). – С. 9–13.
12. Децентралізація в Україні: досягнення, надії і побоювання.–Український політичний центр незалежних досліджень, 2017.– 32с.
13. Про ухвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. №333-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2014
14. Об’єднані територіальні громади [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://decentralization.gov.ua/region 15. Стогова О. В. Децентралізація та реформування місцевого самоврядування в Україні// Реформування правової системи в контексті євроінтеграційних процесів: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Суми, 18-19 травня 2017 року. – Суми : Сумський державний університет, 2017. т, 2017. – Ч.1. – 280 с., С.81-84.

Title: CORRUPTION FACTORS DURING PUBLIC PROCUREMENTS: DOMESTIC PRACTICE AND FOREING EXPERIENCE
Author(s): K. I. Kramarenko
Pages: 21-27

Full text

Abstract

The mechanism of procurement is analyzed in accordance with the requirements of the legislation, the regulatory and legal framework that regulates activity in the field of procurement is determined, the main types and main requirements for the tender documentation of the customer are determined, as well as the principles of implementation of such procedures that may be carried out under the new legislation of Ukraine, the corruption mechanisms of the bidding were investigated, the main advantages and disadvantages of conducting procedures through electronic platforms were studied, the role of the public and the media in the procurement process The typical violations during the procedure were studied both by the customer and by the example of the executor, the foreign experience of the bidding was researched on the example of Canada, USA, Great Britain and New Zealand, the features of the procedure of procurement of goods and services for budget funds were studied. in these countries, the ways and methods of improving procurement on the basis of foreign experience are proposed, in particular, the introduction of the publication by the authorized body of the publication of information about the post the drivers of goods and services for budgetary organizations, the US experience suggests additionally the customer to report to the authorized body showing the results for each stage of the procurement, and who in turn already checks the authenticity of the data for the violation, provided that the amount of goods exceeds 25 thousand dollars , as well as the introduction of a post of competition defender, which would follow the observance of the basic rules of fair competition and trade, the experience of New Zealand partly coincides with the first steps of Ukraine in the fight against measles this procurement, but still needs considerable developments and approximation to the European Union, it should be noted that the proceedings of the electronic system of trades resulted in reducing the total number of corruption schemes and violations during the procurement of goods and services for the budget of our country.
Кey words: public procurement, budget funds, bidders, electronic procurement system, corruption, market relations.

References

1. Закон України «Про публічні закупівлі» Електронний ресурс Режим доступу: [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/922-19/page3] 2. Горбатюк Я. В. Правова характеристика процедури публічних закупівель за Законом України «Про публічні закупівлі» / Я. В. Горбатюк. // Юридичний вісник. – 2016. – №3. – С. 132–137.
3. Скандал у Львові: 21-річна дівчина виграла мега-тендер Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2017/06/29/249795-skandal-lvovi-21-richna-divchyna-vygrala-mega-tender [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://expres.ua/news/2017/06/29/249795-skandal-lvovi-21-richna-divchyna-vygrala-mega-tender.
4. Севостьянова Г. С. Сучасний стан нормативно-правового забезпечення публічних закупівель в Україні / Г. С. Севостьянова. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2016. – №10. – С. 91–96
5. Хусанова К. Ю. Корупція в сфері державних закупівель: форми прояву та засоби протидії в контексті нового антикорупційного законодавства / К. Ю. Хусанова. // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія та практика). – 2010. – №22. – С. 323–333.
6. Мельніков О. В. Шляхи протидії корупції у сфері державних закупівель / О. В. Мельніков. // Механізми державного управління. – 2016. – №1. – С. 1–5.
7. Харченко Г. А. Міжнародний досвід у системі державних закупівель / Г. А. Харченко // Економіка та держава. – 2009. – № 11. – С. 200–204.
8. Клейнер Г. Еще раз о роли государства и государственном секторе в экономике / Г. Клейнер. // Вопросы экономики. – 2004. – №4. – С. 25–37.
9. Кайдаш Т. Державні закупівлі в Сполучених Штатах Америки / Т. Кайдаш. – К. : Державні закупівлі України. – 2007. – № 12 (42). − С. 52–56.
10. Ткаченко Н.Б. Державні закупівлі [Текст]: підручник / Н.Б. Ткаченко. – К.: Київ.нац.тог.екон.ун–т.,2011.-244 с.

Title: VIOLATION OF THE ORDER OF ECONOMIC ACTIVITIES IN THE FIELD OF COMPUTER PROGRAMMING, COUNSELING
Author(s): A. M. Kulish, O. Yu. Rybak
Pages: 28-32

Full text

Abstract

On the basis of the analysis, general and special features of computer programming, counseling as a type of economic activity are classified. Common features include: the provision of these services is not for their own needs, but to meet the needs of other people; professional activity; the results of such activity are valuable, are realized for a fee; activity in the field of computer programming combines both the private interests of the developers of such a product and the public interests of the state. To special include: creation using electronic resources; provision of services in digital space; application of settlement tools on the Internet.
It was established that the courts, when considering cases under Art. 164 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses are guided by the practice of the European Court of Human Rights, according to which the standards of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms from Criminal Proceedings extend to cases concerning administrative offenses.
The expediency of applying the following qualifying signs of violation of the rules of conducting business activities in the field of computer programming, the counseling: the systematic implementation of such activities, professional character, profit making is substantiated. Proceeding from the complexity of establishing in the court the fault of the offender in bringing to administrative responsibility under art. 164 KUpAP, proposed in the consideration of such cases to establish the presumption of awareness of the wrongful act. The use of such a presumption adequately reflects the objective features of the offense. Find further development of the provision on the appropriateness of bringing the Art. 10 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses and Art. 68 of the Constitution of Ukraine.
Key words: economic activity, computer programming, consultation, systematic, legalization, fault, presumption, wrongfulness.

References

1. Концепція розвитку цифрової економіки і суспільства України на 2018-2020 роки: розпорядження КМУ від 17.01.2018 № 67-р. Київ: Офіційний вісник України, 2018, № 16. С. 70.
2. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010: наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 11.10.2010 № 457. Київ. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10
3. Щербина В.С. Господарське право. Київ, 2013. 640 с.
4. Вінник О. М. Господарське право. Київ, 2004.-624 с.
5. . Задвірний Я. О. Використання можливостей електронної комерції у процесі ведення бізнесу. Формування ринкової економіки в Україні. 2008. Вип. 18. С. 70–75.
6. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон УРСР від 07.12.1984 № 8073-X. Київ. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
7. Постанова Апеляційного суду Миколаївської області у справі № 33/784/248/2017 від 12.06.2017. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67055551
8. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15
9. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_004
10. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Офіційний вісник України. 2010. № 72. Спеціальний випуск. С. 15.
11. Лук’янець Д.М. Вина як суб’єктивна підстава адміністративної відповідальності та проблеми її визначення. Адвокат. 2004. № 7. С. 3-6.
12. Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 року № 2755-VI. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 13. Ст. 112.

Title: ON THE STRUCTURE OF THE BUSINESS ENTITIES FINANCES IN THE FINANCIAL SYSTEM OF UKRAINE
Author(s): L. D. Rudenko, V. V. Myrhorod-Karpova
Pages: 33-39

Full text

Abstract

The article analyzes the structure of finances of business entities in the financial system of Ukraine, based on a comprehensive analysis of the norms of economic and financial law, the peculiarities of the regime of economic activity, public-private partnership. It is pointed out that there is no direct correlation between the ownership form and the regime of all finances of business entities. The finances of business entities may be directed towards both private and public interests, including ones on a contractual basis between the state and the entity. The qualifying characteristics of the legal regime of business entities’ finances are singled out, such as the rules of mobilization, distribution, redistribution, use and control established by the rules of law. The division of the business entities’ finances into those having a public mode and private mode of mobilization, distribution, redistribution, use and control under the legal regime is proposed in the article. At the same time, the finances of business entities may have public mode both as the force of direct indication of the law (taxes, other compulsory payments, deduction of part of the profit received by state enterprises, payment of dividends to the state) and on the basis of consensus between the state and the subject management (finances invested by a business entity under a concession agreement, property management, joint activity, etc.). The expediency of considering the finances of business entities as a universal category is substantiated. It is indicated on the existence of interdependence between private and public finances, based on an understanding of public interest in both financial and economic law as a common interest, consensus between the interests of individuals, business entities and the interests of the state. Ensuring the balance of private and public interests is a common task both in financial, administrative, and in economic law.
Key words: finance, legal regime, business entity, state, public regime, private regime, public-private partnership, public interest.

References

1. Чорна О.М. Концептуальні підходи до розвитку фінансів суб’єктів господарювання в Україні. Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. 2011. № 3. С. 26-32.
2. Олійник О.О. Економічна сутність фінансової системи з погляду вітчизняної та західної науки. Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. 2013. №4. С. 41-46.
3. Селіверстова Л.С. Місце фінансів корпорацій у фінансовій системі України. Актуальні проблеми економіки. 2013. № 2. С. 84-90.
4. Селіверстова Л.С., Єрмакова О.М. Місце та роль фінансів суб’єктів господарювання у фінансовій системі України. Економіка та суспільство. 2017. № 11. С. 455-460.
5. Allen F. Comparing financial systems: a survey. Philadelphia: University of Pennsylvania Wharton School. 2001. 80 p.
6. Боди З. Фінанси: навчальний посібник. К:Вильямс, 2007. 584 с.
7. Hartmann P. The Euro Area Financial System: Structure, Integration and Policy Initiatives. Working paper №230. European Central Bank 2003. 55 p.
8. Латковська Т.А. Поняття та структура сучасної фінансової системи України. URL: http://www.bookz.com.ua/26/PD111_13.pdf.
9. Нестеренко А.С. Фінансова система України: правова характеристика та законодавче регулювання: автореф. дис. … д.ю.н.: 12.00.07. Одеса, 2014. 38 с.
10. Попова А.В. Поняття й особливості фінансової діяльності суб’єктів господарювання. Адміністративне право і процес. 2017. № 1(19). 2017. C. 103-110.
11. Соколова Е.Д. Правові основи фінансової системи Росії. Москва: Юриспруденція, 2006. 112 с.
12. Орлюк О.П. Фінансове право. Академічний курс: Підручник К.: ЮрінкомІнтер, 2010. 808 с.
13. Борисов А.Б. Великий економічний словник. М.: Книжковий світ, 2010. 864 с.
14. Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV / Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15.
15. Попова А. Поняття фінансів суб’єктів господарювання. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2013. № 3(97). С. 59-63.
16. Годме Поль Мари. Финансове право. М.: Прогресс, 1978. 429 с.
17. Законом України «Про відкритість використання публічних фондів» від 11.02.2015 №183-VIII / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/183-19.
18. Руководство по статистике государственных финансов 2001 года. Международный валютный фонд, 2001. 230 с.
19. Kaul, I. and Conceicao, P., Overview. The new puplic finance. Responding to global challenges, The United Nations Development Programme, availableat. URL: http://web.undp.org/thenewpublicfinance/overview/ english_new.pdf.
20. Куценко Т.Ф. Публічні фінанси в Україні: зміст та структура з урахуванням сучасних тенденцій розвитку. Економіка та держава. 2016. № 6. С. 62-66.
21. Фокша Л.В. Публічні фонди: поняття, ознаки та правова природа. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2014. № 10-1. С. 162–164.
22. Бардаш С.В., Баранюк Ю.Р. Поняття і склад публічних фінансів як об’єкта державного фінансового аудита. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2016. Вип. 6 (1). С.34-37.
23. Закон України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 №185-V / Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/185-16.
24. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2016 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» від 1 березня 2017 р. №120 / Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/120-2017-%D0%BF.

Title: INTERNATIONAL EXPERIENCE OF MEDICAL INSURANCE
Author(s): R. O. Kamchatnuy
Pages: 40-45

Full text

Abstract

The article deals with the peculiarities of international medical insurance experience, the scheme of relations between individual subjects of state health insurance in the given country and the possible prospects of its implementation in Ukraine. Groups of countries are distinguished depending on their health insurance system (general and voluntary) and its features depending on the position occupied by the country concerned; the methods of these health insurance systems are explained. The analysis of statistical data of some aspects of medical insurance at the international level, in particular, financial support and expenses of citizens for health insurance, is analyzed. A retrospective analysis of the implementation of health insurance systems at the international level has been carried out. At the present stage, in the context of European integration and adaptation of domestic legislation to European and international, the implementation of medical reform, which has signs of modernity and corresponds to modern realities, the analysis of the implementation of medical insurance at the international level is especially important and necessary. Existing tools for assessing this issue in the overwhelming majority are based on statistical and analytical approaches. This increases the capacity of existing tools, for example, to use different types of input for evaluation. The article presents a theoretical approach to the analysis of the problem of international medical insurance experience. The proposed approach provides identification of the specifics of medical insurance in different countries, based on the understanding of health insurance as an efficient and optimal mechanism of medical provision of citizens.
The international medical insurance experience is analyzed in an article by countries such as: the United States of America, Germany, France, the Netherlands, Kazakhstan, the United Kingdom, Sweden and Japan. Some aspects of the issue under consideration are considered by most European Union countries.
Key words: medical insurance, international experience, insurance companies, health care, financial expenses, compulsory health insurance.

References

1. Медицинское страхование : опыт зарубежного здравохранения [Електронний ресурс] // РосМедСтрах. – Режим доступу : http://www.rosmedstrah.ru/articles.php?show=1&id=305&srch=1
2. Зарубежный опыт организации медицинского страхования [Електронний ресурс] // Финансовая аналитика. – Режим доступу : http://www.bankpartition.ru/baiss-726-1.html
3. Зарубежный опыт медицинского страхования [Електронний ресурс] // Тalkbanks. – Режим доступу : http://www.talkbanks.ru/lbas-426-1.html
4. Череп А. В. Практичний іноземний досвід медичного страхування / А. В. Череп // Сталий розвиток економіки. – 2013. – № 2. –
С. 17-23
5. Бучкевич М. М. Досвід медичного страхування у зарубіжних країнах / М. М. Бучкевич // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України : збірник науково-технічних праць / Національний лісотехнічний університет України. – Львів, 2011. – Вип. 21.10. – С. 178-183
6. Нонко В. Іноземний досвід медичного страхування / В. Нонко, Т. Стецюк // Главний врач. – 2002. – № 4. – С. 42–44.
7. Ювсечко О. Зарубіжний досвід розвитку медичного страхування та можливості його використання в Україні [Електронний ресурс] /
О. Ювсечко // Науковий блог НаУ «Острозька академія». – 30.06.2010. – Режим доступу: https://naub.oa.edu.ua/2010/zarubizhnyj-dosvid-rozvytku-medychnoho-strahuvannya-ta-mozhlyvosti-joho-vykorystannya-v-ukrajini/
8. Філіпенко А. В. Порівняльний аналіз медичного страхування в країнах світу / А. В. Філіпенко, Ю. О. Ольвінська // Статистика – інструмент соціально-економічних досліджень: матер. конф. – Одеса, ОНЕУ. – С. 91 – 97
9. Юрчук Д. Д. Зарубіжний досвід медичного страхування та можливості реалізації вУкраїні [Електронний ресурс] /
10. Д. Д. Юрчук, Б. В. Федінчук. – 2011. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/2_KAND_2011/Economics/77868.doc.htm

Title: ADMINISTRATIVE AND LEGAL REGULATION OF TRANSPLANTATION OF ORGANS AND (OR) HUMAN TISSUE IN UKRAINE AND FOREIGN COUNTRIES
Author(s): O. I. Kyselova
Pages: 46-51

Full text

Abstract

The article is devoted to the study of the peculiarities of legal regulation of transplantation of human organs and tissues, enshrined in the legislation of Ukraine and other European countries. Disadvantages of the Ukrainian legislation in the field of transplantation actualize the need to consider the foreign experience of legal regulation of this process, the legal regulation of the grounds and conditions for granting consent for the withdrawal or refusal of a potential donor and the legal consequences of this. In the legislation of different countries, there are two main approaches to determining the legitimacy of taking a graft from a deceased person. In particular, there is a “presumption of consent” in a number of countries, in which consent to the removal of organs after death is not required (in particular, countries such as Austria, Denmark, Belgium, Finland, Spain), in others there is a “presumption of disagreement” which provides for the prior consent of the person or his relatives to carry out seizures of organs for transplantation (for example, the USA, Germany, Great Britain, Japan.) The question remains as to the possibility of consolidating at the legislative level the “presumption of consent” on the removal of organs and tissues at the legislative level, as many experts express the notion of inadmissibility of such legislative actions through military actions and imperfection of state control over the activities of the institutions carrying out transplantation, but at the same time it is obvious that so far laws do not meet modern requirements, and all this creates certain gaps in the Ukrainian legislation.The research of transplantation of organs and (or) tissues of a person from the point of view of administrative law allows t reveal the problems of state regulation of this healthcare sector and allows to develop an integrated approach to solving these problems.
Key words: transplantation, legislation, transplantation of human organs and tissues, donor, recipient, presumption, consent, refusal, state authorities, Ukraine, Germany, France, Belgium, Greece.

References

1. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині: Закон України від 16.07.1999 № 1007-XIV / Відомості Верховної Ради України.- Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1007-14
2. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс] : від 16.01.2003 р. // Офіц. сайт Верхов. Ради України. – Режим доступу: www. rada.gov.ua.
3. Code de la santé publique. URL: http://www.legifrance.gouv.fr.
4. Gesetz über die Spende, Entnahme und Übertragung von Organen und Geweben (Transplantationsgesetz — TPG). URL: http://www.gesetze-im-internet.de/tpg/BJNR263100997.html.
5. Фабрика Т.А. Ответственность за незаконную трансплантацию человеческих органов и (или) тканей в зарубежном и российском законодательствах // Вестник Челябинского государственного университета. 2010. Вып. 24.
6. Наказ МОЗ «Про встановлення діагностичних критеріїв смерті мозку та процедури констатації моменту смерті людини» від 23.09.2013 р. № 821, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2013 р. за № 1757/24289.- Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1757-13
7. Івачевська Г.В. Проблеми встановлення критеріїв смерті фізичної особи та їх значення для цивільного права // Університетські наукові записки. – 2007. – № 4. – С. 192-200
8. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині від 04.08.2015 № 2386а-1 / Відомості Верховної Ради України. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56231

Title: LEGAL NATURE OF INVESTIGATIVE EXPERIMENT
Author(s): P. M. Malanchuk
Pages: 52-55

Full text

Abstract

This scientific article is about treatment of the actual problem questions of carrying out of investigatory experiment. The article is devoted to the analysis of theoretical approaches and the criminal procedural legislation on settlement of carrying out investigative experiment, a formulation on this basis of conclusions about concept, essence and the legal nature of investigative experiment. It is established that investigative experiment in essence is investigative (search) action of research character as reproduction, experiments and tests which are made in its limits, serve as specific means of check and obtaining new proofs in criminal proceedings. Investigative experiment is defined as investigative (search) action which consists in reproduction (updating, renewal, repetition in the copy) actions, a situation, separate circumstances of a certain event, carrying out necessary researches and tests for the purpose of obtaining proofs, check of reliability of collected proofs in criminal proceedings. The ratio of investigative experiment with such investigative (search) actions as inspection of the scene, presentation for an identification, interrogation is investigated. The emphasis is placed on the fact that the investigative experiment must be distinguished from the experiment as a general scientific method of study used as a cognitive method during the conduct of individual investigative actions. This investigative action is a strong psychological tool for influencing its participants.
It is determined that the prospective direction of criminal procedural and forensic sciences is to recognize the improvement of the existing and development of new provisions of the criminal procedural law, tactical receptions and methodological recommendations for conducting an investigative experiment aimed at improving the quality and efficiency of the activity of the pre-trial investigation bodies, the prosecutor in respect of the collection, verification and assessment of evidence in criminal proceedings.
Key words: investigative experiment, research, pre-trial investigation.

References

1. Нoвикoв С.И. Следственный эксперимент при рaсследoвaнии дoрoжнo-трaнспoртных прoисшествий : учеб. пoсoб. / С.И. Нoвикoв, Ш.Ш. Ярaмышьян. — К. : КВШ МВД СССР, 1986. — 84 с.
2. Бaлицький Т.М. Слiдчий експеримент в системi слiдчих (рoзшукoвих) дiй у кримiнaльнoму прoвaдженнi Укрaїни : дис. … кaнд. юрид. нaук : спец. 12.00.09 / Т.М. Бaлицький. – Iрпiнь, 2015. – С. 29.
3. Чaплинськa Ю.A. Слiдчий експеримент (oргaнiзaцiйний aспект) / Ю.A. Чaплинськa // Кримiнaлiстичний вiсник. – 2013. – № 1. – С. 44.
4. Кoмiссaрчук Ю.A. Пiдстaви тa прoцесуaльний пoрядoк прoведення слiдчoгo експерименту / Ю.A. Кoмiссaрчук, O.В. Ряшкo // Нaукoвий вiсник Львiвськoгo держaвнoгo унiверситету внутрiшнiх спрaв. – 2014. – Вип. 3. – С. 248–249.
5. Криминaлистикa : учебник / пoд ред. Е. П. Ищенкo. — Мoсквa : Юристъ, 2000. — 751 с.
6. Кримiнaльний прoцесуaльний кoдекс Укрaїни : [нaукoвo-прaктичний кoментaр] / вiдп. ред.: С.В. Кiвaлoв, С.М. Мiщенкo, В.Ю. Зaхaрченкo. – Х. : Oдiссей, 2013. – С. 495.
7. Рaтинoв A.Р. Судебнaя психoлoгия для следoвaтелей / A.Р. Рaтинoв. – М. : Юрлитинфoрм, 2001. – С. 312.

Title: CRIMINOLOGICAL ASPECT OF CORRUPTION
CRIMES
Author(s): V. V. Sukhonos, V. V. Sukhonos
Pages: 56-60

Full text

Abstract

The article is devoted to the issues of corruption crime as a widespread phenomenon in Ukraine. The authors investigated the criminological definition of this concept, analyzed the causes and factors concerning the distribution of this phenomenon. This paper reviewed scientific approaches to determining the typology of corruption offenders, taking into account international legal approaches to the definition of corruption. Revealed the essential features, analyzed the main mechanisms of the development of corruption crime. Unfortunately, the problem of counteracting this phenomenon is widespread in many countries, but Ukraine is an undisputed leader. In the country, special anti-corruption institutions have been created to combat corruption, but they are not functioning properly. It should be noted that there was no effective mechanism to ensure the fight against corruption. In Ukraine, the level of application of forensic research is rather low, which is an important basis for reducing indicators in this area. The article analyzes the international rating and other studies, which testify to the low level of counteraction to crime. Also, the authors have investigated official reporting on quantitative and qualitative indicators of corruption in recent years. Combating corruption crime involves, above all, a comprehensive study of this legal phenomenon not only in terms of criminal law and criminology, and.
Key words: corruption; corruption crime; the typology of corruption criminals; opposition; official statistical reporting; anti-corruption authorities, anti-corruption strategy.

References

1. Ястребов В.Б. К вопросу о понятии криминологической характеристики преступлений / В.Б. Ястребов // Вопросы борьбы с преступностью. – М.: Юридическая литература, 1982. – Вып. 37. – С. 14–20.
2. Даньшин И.Н. Преступность: понятие, общая характеристика, причины и условия: учеб. пособ. / И.Н. Даньшин. – К.: УМК ВО, 1988. – 88 с.
3. Centr Razumkova [Razumkov’s center], razumkov.org.ua. Retrieved from [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://razumkov.org.ua/ ukr/poll.php?poll_id=903 [in Ukrainian] 4. Ukraine Corruption Index Retrieved from [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://tradingeconomics.com/ukraine/corruption-index.
5. Моніторинговий кримінологічний аналіз злочинності в Україні (2009–2013 роки): моногр. / Є.М. Блажівський, І.М. Козьяков, О.О. Книженко, О.М. Литвак та ін. – К.: Національна академія прокуратури України, 2014. – 484 с.
6. Зелинский А.Ф. Криминология: курс лекции / А.Ф. Зелинский. – Х.: Прапор, 1996. – 238 с.
7. Шостко О. Ю. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності в Україні / О. Ю. Шостко // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. / редкол.: В. І. Борисов та ін. – Х. : Право, 2014. – Вип. 28. – С. 69–78.
8. Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія): проект Закону України від 26 квітня 2018 року № 8324 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://nazk.gov.ua/proekt-zakonu-ukrayiny-pro-zasady-derzhavnoyi-antykorupciynoyi-polityky-v-ukrayini-antykorupciyna
9. Маршуба Н.О.Корупційна злочинність в Україні: сучасний стан та основні стратегії протидії Україні / Н. О. Маршуба // Питання боротьби зі злочинністю / – Х.: Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2016. – Вип. 31. – С. 123–134.

Title: INTERNATIONAL EXPERIENCE OF USING BAIL AS A PRECAUTIONARY MEASURE IN CRIMINAL PROCEEDINGS
Author(s): O. V. Ilchenko, B. A. Malii
Pages: 61-66

Full text

Abstract

The article analyzed the main provisions concerning the application of bail in the criminal procedural legislation of Ukraine and foreign countries. This article contains a brief description of the role of bail as a preventive measure, its essence, as well as the advantages of its using over other precautionary measures
Now, in Ukraine a bail serves as a rather controversial precautionary measure, due to the lack of a clear mechanism for returning it to the mortgagor in case of proof of innocence. Also, these precautionary measures are often used by officials who are suspected of giving inappropriate benefits in particularly large amounts or stealing state funds to leave the territory of Ukraine, thus avoiding punishment. Therefore, this topic is extremely relevant in today’s society and needs an immediate settlement.
In the article it was emphasized that the process of reforming criminal procedural legislation in Ukraine has been running relatively recently. The government of Ukraine should pay attention to the experience of European partners, which reached the decision that the bail is one of the most democratic methods of ensuring judicial proceedings. Conductinga comparison with other preventive measures what applied in criminal proceedings is carried out.
Authors noted that in the current legislation of the Western Europe countries and the United States of America the bail, as well as the surety, is the most effective and more often applying than other precautionary measures in the legal proceeding, because they execute functions which assigned to them and provide interests both in the criminal process and the defendants.
Key words: criminal proceedings, bail, criminal procedure, preventive measure, international experience.

References

1. Данченко Т. В. Міжнародний досвід застосування застави / Т. В. Данченко // Сучасні питання економіки і права. – 2011. – Вип. 2. – С. 121-127.
2. Дрозд В. Г. Міжнародний досвід використання запобіжних заходів, що не пов’язані з обмеженням волі за кримінальним процесуальним законодавством країн дальнього зарубіжжя // В. Г. Дрозд // Проблеми теорії та практики застосування законодавств – 2016. – № 1-9. С. 61-71
3. Кримінально-процесуальний закон Латвії від 21.04.2005 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.pravo.lv/likumi/29_upz.html
4. Даєв В. Г. Взаємозв’язок кримінального права і процесу: підручник / В. Г. Даєв. Л . : Вид-во Ленінградського університету. – 1982. – 358 с.
5. Руднев В. Залог в России, «бейл» в США / В. Руднев // Российскаяюстиция. – 1998. – №4. – С. 22.
6. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_043
7. Баранов С. Цілі застосування і запобіжні заходи у вигляді застави / С.А. Баранов // Бізнес в законі. – 2009. – С. 91-94
8. Штефан Гасс. Взяття під варту у світлі практики Європейського Суду з прав людини // Вісник Центру суддівських студій. – №4-5. – 2005. – С. 16-21.

Title: SPECIFIC NORMATIVE FEATURES OF THE PROCEDURAL STATUS OF THE PERSONS FOR WHOM THE USE OF COMPULSORY MEASURES OF A MEDICAL NATURE IS FORESEEN
Author(s): V. V. Pechko
Pages: 67-71

Full text

Abstract

In the scientific article certain aspects of the normative specification of the procedural status of the person concerning which the application of compulsory measures of a medical nature is foreseen is considered through the prism of the scope and content of national and international legal guarantees. The author considers the problem of application of certain provisions of the criminal procedural law, regulating legal relations with regard to persons, which provides for the application of compulsory measures of medical charter. This direction is supplemented by the consideration of the notions of “procedural state”, “insanity”, “presumption of condolence”, a list of subjects for which compulsory measures of a medical nature may be applied, structural elements of “right to protection”, against persons for which application is envisaged compulsory medical measures. The article gives an analysis of the views of such researchers as S.L. Sharenko and AA Galagan, as well as international practice, in particular, the decisions of the European Court of Human Rights, adopted on the basis of the results of complaints from Ukrainian citizens regarding legal safeguards for persons compulsorily detained in a psychiatric institution, are taken into account. Particular attention is paid to the consideration of the system of national guarantees aimed at the implementation of effective criminal justice, taking into account the findings of the Supreme Court of Ukraine. On the basis of the analysis of national legislation, judicial practice, as well as the attraction of international experience on the procedural status of persons for which the use of compulsory measures of a medical nature is foreseen, the existence of a procedural limitation of the rights of insane persons and the possibility of collisions in the implementation of the norms of the national legislation have been established. The author proposes to create additional procedural guarantees for persons, which provides for the use of compulsory measures of a medical nature, by improving the legal norm of the CPC of Ukraine, which regulates the scope of the rights of individuals in the appeal and cassation appeal. This view will be interesting for professionals in the field of criminal procedure and criminal law.
Key words: procedural status, procedural guarantees, person for whom the use of compulsory measures of a medical nature is foreseen.

References

1. Пресняков Ю. В. Римское право. Понятия, термины, определения. Москва : Юрид. лит-ра, 1989. 448 c.
2. Нажимов В. П. Об уголовно-процесуальных функциях. Ленинград : Изд-во Ленингр. Ун-та, 1973. № 5. С. 73–82.
3. Божьев В. П. Уголовно-процесуальные отношения. Москва : Юрид. лит-ра, 1975. С. 111
4. Комарова Н. А. Производство по применению принудительных мер медицинского характера к душевнобольным. СПб. : Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1996. С. 14–15.
5. Шаренко С. Л. Кримінально-процесуальні проблеми застосування примусових заходів медичного характеру. Харків : Право, 2002. 208 с.
6. Кримінальний процесуальний кодекс України від 15.12.2017 [Електронний ресурс]. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran3978#n3978. (дата звернення 01.03.2018)
7. Захожий Л. Гарантии прав невминяемых в судебном разбирательстве. Москва : Сов. юстиция, 1978. № 3. С. 23–24.
8. Галаган А. И. Особенности расследования органами внутренних дел общественно опасных деяний лиц, признаваемых невминяемыми. Киев : Изд-во Киевск. Высш.шк. МВД СССР, 1986. С. 31–35.
9. Справа «Горшков проти України»: Рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005. [Електронний ресурс]. Сайт Верховної Ради України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/974_090.
10. Справа «Кучерук проти України»: Рішення Європейського Суду з прав людини від 06.12.2007 [Електронний ресурс]. Сайт Верховної Ради України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/974_839/page3. (дата звернення 01.03.2018)
11. Постанова Верховного Суду України від 29.09.2016 у справі № 5-246кс15(16) [Електроний ресурс]. Сайт Верховного Суду України. – URL: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu.nsf. (дата звернення 01.03.2018).

Title: SPECIALIZATION OF COURT AS A TENDENCY OF MODERN LAW
Author(s): D. Maletov
Pages: 72-77

Full text

Abstract

The article is devoted to the consideration of judicial specialization. The article analyzes the etymology of the word “specialization” and explores the essence of the notion of judicial specialization, its significance as the basic principle of the organization of justice system. It has been observed that the current trend in the field of law, and especially in the legal process to specialization, is irreversible. It has been established that with the development of society at the same time the amount of information increases, and in order to be able to catch up with the information dynamics of social transformations, judges need to specialize in a certain specific field.
The article describes such a basic principle of organization of the judicial system as the principle of judicial specialization, which is enshrined in the Constitution of Ukraine and in the Law of Ukraine “On the Judiciary and Status of Judges”.
Elaborated opinions of domestic scholars on judicial specialization. It is determined that the principle of judicial specialization depends on the development of the legal system of the country, its traditions and economic capacity of the state to ensure the implementation of this principle.
The position of the European Commission for Democracy through Law (Venice Commission) is analyzed, which confirms that the phenomenon of judicial specialization is widespread among the judicial authorities of the European Union member states. The Venice Commission in its Conclusions suggests possible positive effects of the introduction of judicial specialization, determining that the issue of specialization is a matter of internal sovereignty of the state.
Possibilities of judicial specialization are analyzed. Work was carried out on the formation of the author’s own point of view on the investigated issue.
Key worlds: judicial specialization, courts specialization, the principle of specialization.

References

1. Омельяненко, В.А. Вплив “інформаційного вибуху” та цифрового розриву на світову економіку [Текст] / В.А. Омельяненко, В.О. Резніченко // Економічні проблеми сталого розвитку : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті проф. Балацького О.Ф., м. Суми, 6-8 травня 2014 р.: у 2-х т. / За заг. ред.: О.В. Прокопенко, О.В. Люльова. – Суми : СумДУ, 2014. – Т.2. – С. 115-116.
2. Философский энциклопедический словарь/ Ред.-сост. Е. Ф. Губский, Г. В. Кораблева, В. А. Лутченко. — М.: ИНФРА-М, 2003. — 576 с. — (Библиотека словарей “ИНФРА-М”). — ISBN 5-86225-403-Х] 3. Крысин Л.П. Толковый словарь иностранных слов.: Рус. яз., 3-е изд., доп. – М.: Рус. яз., 2005. – 1210 с..
4. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1364 с.)
5. Конституція України Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Редакція від 30.09.2016
6. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» Верховна Рада України від 02.06.2016 № 1402-VIII Редакція від 15.12.2017 Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19
7. Бобрик В. І. Спеціалізація судів та диференціація процесуального законодавства: проблеми оптимізації цивілістичного правосуддя / В. І. Бобрик // Юридична наука. – 2015. – № 3. – С. 7-13. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnn_2015_3_3
8. Гаркуша О.О. Спеціалізація судової діяльності як фактор оптимального функціонування судової влади / О. О. Гаркуша // Адвокат. – 2009. – № 2. – С. 4-7. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/adv_2009_2_1].
9. Обрізко І.М. Поняття та зміст спеціалізації судів як принципу організації судової влади / І.М. Обрізко // Соціологія права. — 2011. — № 2. — Бібліогр.: 28 назв. — укр [Електронний ресурс].– Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39597
10. Москвич Л. М. Питання оптимізації функціонування судової системи // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – № 11. – С. 40-43.
11. Татьков В. Принцип спеціалізації як критерій у розмежуванні судових юрисдикцій / В. Татьков // Вісник Національної академії правових наук України. – 2013. – № 2. – С. 185-192 . – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2013_2_24.
12. Глущенко С.В., «Вищі Спеціалізовані суди в системі судової влади України» Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Харків – 2015, Режим доступу: http://nauka.nlu.edu.ua/download/diss/Glushenko/d_Glushenko.pdf
13. Глущенко С. В. Принципи спеціалізації та інстанційності в діяльності Вищого спеціалізованого суду / С. В. Глущенко // Часопис Академії адвокатури України. – 2014. – № 1. – С. 13-17. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chaau_2014_1_4.
14. Baum L. Probing the effects of judicial specialization [Electronic resource] / Lawrence Baum. – Access mode : http : //scholarship.law.duke.edu/cgi/viewcontent.cgi?article.
15. Висновок №15 від 5-6 листопада 2012 року Консультативної Ради європейських суддів стосовно спеціалізації суддів прийнятий на 13-ому пленарному засіданні [Електронний ресурс].– Режим доступу : https : //www.google.com.ua/url?.
16. Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) Спільний висновок Венеціанської комісії і Директорату з прав людини (ДПЛ) Генерального Директорату з прав людини та верховенства права ради Європи(ГДІ) Щодо Закону «Про судоустрій і статус суддів» і внесення змін до Закону «Про вищу раду юстиції» України CDL-AD(2015)007 Висновок № 801 / 2015 м. Страсбург, 23 березня 2015 року.

Title: ORGANIZATIONAL AND STUFFING STRUCTURE OF LAW ENFORCEMENT AGENCIES ENSURING FINANCIAL AND ECONOMIC SECURITY OF UKRAINE
Author(s): O. M. Reznik
Pages: 78-84

Full text

Abstract

The article deals with the analysis of the organizational and staffing structure of law-enforcement agencies ensuring financial and economic security of the country. It is noted that the organizational and staffing structure of the law-enforcement agencies is determined by the tasks and functions imposed on them by the national legislation. The distinction between staffing and organizational structure is revealed. The concept of organizational and staffing structure of the National Police of Ukraine is presented. The system of agencies of the National Police, which consists of two levels – central and territorial, is considered, and the structure of each of them is determined. It is established that in the structure of the National Police operates the Department of Economic Protection, which is part of the criminal police. In addition, its structure is also determined. Determined which persons are the National Police staff unit. It has been established that the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, like the National Police of Ukraine, has two levels – central and territorial. It is noted that the staff unit in the structure of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine is the personnel of the commanding staff, civil servants, and other employees who work under employment contracts in the bureau. The actual definition of organizational and staffing structure of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine is formulated. It was established that the tax police does not exist independently, but as a structural subdivision of the State fiscal service and its territorial agencies. Established a list of individuals who make up the staff structure of the tax police units. The notion of organizational structure of the Security Service of Ukraine, as well as the system of this agency, is defined. It has been established that the Security Service of Ukraine has an extensive organizational structure. The analysis of the organizational structure of the prosecutor’s office is carried out. It is concluded that the effectiveness of the implementation of the tasks and functions of law-enforcement agencies in the field of ensuring financial and economic security of the state depends on the well thought-out organizational and staffing structure. It has been established that an important role in the system of the prosecutor’s office as the subject ensuring financial and economic security of the state belongs to the Specialized Anti-Corruption Prosecutor’s Office.
Key words: organizational and staffing structure, law enforcement agencies, National Police of Ukraine, National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, tax police units, prosecutor’s office, Security Service of Ukraine, financial and economic security.

References

1. Рубцов В.П. Державне управління та державні установи: навч. посіб. для дистанційного навчання. Київ Ун-т «Україна»,2008. 440 с.
2. Куций Ю.І. Особливості організації діяльності територіальних органів внутрішніх справ України. Роль правоохоронних органів у формуванні правової держави в умовах євроінтеграції України: матеріали Всеукр. підсумк. наук.–практ. конф. Ч. 1 (Київ, 12 берез. 2015 р.) Київ: Нац. акад. внутр. справ. 2015. С. 108–110.
3. Батраченко О.В. Адміністративно-правові засади діяльності Національної поліції України щодо забезпечення публічної безпеки і порядку: дис. … канд.. юрид. наук. Суми, 2017. 218 с.
4. Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 р. № 580-VIII // Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 40–41. Ст. 379.
5. Про затвердження Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України: Наказ Національної поліції України від 07.11.2015 р. № 81. URL: http://tranzit.ltd.ua/nakaz/.
6. Про Національне антикорупційне бюро України: Закон України від 14.10.2014 р. № 1698-VII // Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 47. Ст. 2051.
7. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755–VI // Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 13–14, № 15–16, № 17. Ст. 112.
8. Грек М.В. Загальна характеристика організаційної побудови Служби безпеки України. Європейські перспективи. 2012. № 2. С. 92–98.
9. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 р. № 2229-ХII // Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 27. Ст. 382.
10. Питання Служби безпеки України: Указ Президента України від 27.12.2005 р. № 1860/2005. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1860/2005.
11. Олійник Р.В. Система та структура прокуратури України. Європейські перспективи. 2014. № 1. С. 33–39.
12. Рибалка Н.О. Особливості визначення системи та структури органів прокуратури України. Часопис Київського університету права. 2013. № 1. С. 284–288.
13. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 р. № 1697-VII // Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 23. Ст. 12.

Title: FORMS OF PUNISHMENT WITH MINIMAL ISOLATION (FOREIGN EXPERIENCE)
Author(s): N. U. Tarasenko
Pages: 85-89

Full text

Abstract

The article analyzes the forms of serving a sentence with minimal isolation. The main focus is on the forms of punishment in foreign countries, in particular in France, USA, Belorussia, England and Wales. It is determined that the following forms of serving a sentence with minimal isolation are most commonly used: restriction of freedom, both with the management to the relevant institution of punishment, and without; electronic monitoring; restrictions on moving; half-prison house arrest; Condemnation; deferral of serving a sentence. These forms of serving the sentence are appointed by the court, in most cases apply to persons who have committed crimes of minor or moderate, have no previous convictions, do not have a dependence to alcohol and drugs precursors, are safe for their families and society in general, in the long term, are subject to correction and prevent the commission of crimes in the future. It should be emphasized that the appointment also determined whether this form of serving the sentence sufficient to serve sentence the offender. House arrest (detention) and electronic monitoring is increasingly used as a form of punishment serving the international community and is an effective alternative to institutions serving the sentence in prison type. The aforementioned forms of serving a sentence may help to reduce social isolation, worsen family relationships associated with institutional imprisonment, there are bolshems acceptable to the mental health of the convict. Not less advantageous is their lower cost for the state, compared with the funds sent for the maintenance and financing of prisons. It has been determined that maximum isolation is not promising and does not fully fulfill the tasks of criminal and criminal-executive legislation.
Keywords: minimum isolation, punishment form, electronic monitoring, home detention.

References

1. Автухов К. А. Основні теоретичні та прикладні проблеми виконання покарання у виді арешту / К. А. Автухов // Університетські наукові записки. – 2013. – № 1. – С. 256-260. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2013_1_40
2. Марисюк К. Покарання у вигляді обмеження волі може бути реформоване (досвід Республіки Білорусь) / К. Марисюк // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. – 2016. – № 855. – С. 510-514. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_855_80
3. Богатирьов І.Г. Порівняльне кримінально-виконавче право: навч. посібник / І.Г. Богатирьов, І.М. Копотун, М.С. Пузирьов; за заг. ред. І.Г. Богатирьова. – К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2013. – 140 с. – Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5130715/page:12/
4. Практика виконання альтернативних покарань: Інформаційний бюлетень №3/ Ред. група: О.Б. Янчук, С.О Тимофеєв; Н.Г. Пивовар, за загальною редакцією заступника Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань М.М. Ковальчука. – К.: ДДУПВП, 2010. – 143 с. – Режим доступу: http://kvs.gov.ua/Proekty/buleten.pdf
5. Home Detention (Transferring the Burden from the State to the Family) [Електронний ресурс] // Justice Action. – 2016. – Режим доступу: http://www.justiceaction.org.au/prisons/prison0alternatives/7900sentencing0alternatives
6. Standard Minimum Rules for the Treatment of Prisoners: Adopted by the First United Nations Congress on the Prevention of Crime and the Treatment of Offenders, held at Geneva in 1955, and approved by the Economic and Social Council by its resolutions 663 C (XXIV) of 31 July 1957 and 2076 (LXII) of 13 May 1977. – Режим доступу: http://www.ohchr.org/EN/ProfessionalInterest/Pages/TreatmentOfPrisoners.aspx
7. Electronic Monitoring (An Alternative to Imprisonment) [Електронний ресурс] // Justice Action. – 2016. – Режим доступу: http://www.justiceaction.org.au/prisons/alternatives-to-imprisonment01
8. The University of Texas at Austin: Cockrell School of Engineering, New Centimeter-Accurate GPS System Could Transform Virtual Reality and Mobile Devices (May 2015) The University of Texas at Austin . – Режим доступу: http://www.engr.utexas.edu/features/accurategps
9. Marie, Moreton Goncalves Home Detention Curfew (HDC) [Електронний ресурс] / Marie, Moreton Goncalves // What Works in Reentry Clearinghouse. – 2011. – Режим доступу: https://whatworks.csgjusticecenter.org/.

Title: TRANSNATIONAL CORPORATIONS AS SUBJECTS OF INTERNATIONAL CONTRACT LAW
Author(s): Y. S. Dziavun
Pages: 90-93

Full text

Abstract

With the progressive development of international relations on the world arena, a new, but quite noticeable, entity is transnational corporations. With their appearance, the world has spread the practice of concluding international agreements between transnational corporations and states, it was then that scientists began to debate the legal nature of such treaties, in particular, such treaties in the field of regulation of public international law are limited to private regulation only. The question remains whether the transnational corporations can be considered subjects of international treaty law.
Keywords: international law, transnational corporations, international public law, international agreements, contractual personality, state.

References

1. Віденська конвенція про право міжнародних договорів. – [ Електронний ресурс] — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_118
2. Рокоча В. Транснаціональні корпорації: навч. посіб. / В. Рокоча, О. Плотніков, В. Новицький. – К. : Таксон, 2001. – 304 с.
3.Лукашук И.И.Международное право. Общая часть: учебник для сту- дентов юридических факультетов и вузов. – Изд. 3-е, перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – С. 41-48.
4. Международная правосубъектность (некоторые вопросы теории) / Отв. ред. Д. И. Фельдман, – М.: Юрид. лит., 1971.— 188 с.
5. [Електронний ресурс] — Режим доступу:https://www.trans-lex.org/261700/_/texaco-overseas-petroleum-company-v-the-government-of-the-libyan-arab-republic-yca-1979-at-177-et-seq-/
6. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://unctad.org/en/Pages/themes.aspx.

Title: «BREXIT» – THE ROAD TO DISINTEGRATION OR SOLIDARITY?
Author(s): A. S. Martynova
Pages: 94-98

Full text

Abstract

Author investigated potential consequences for EU in case if Great Britain abandon Europe. Examined background of joining Britain to European Union, particular qualities of membership and adumbrated disappointments, which became crucial for walkout. Analyzed how Brexit would affect major economies of EU.
The British referendum, which took place in June 2016, caused a flurry of emotions in the world community, placing the future fate of the European Union under a big question. At the moment, there are many thoughts about what the consequences of the British withdrawal from the Union will be. Thus, eurosceptics emphasize that Brexit can cause a “domino effect” in a number of other European countries. For example, in the Netherlands, Denmark, France, the results of the British referendum are perceived as a kind of “victory” and the possibility of conducting a referendum in the future in these countries is not completely out of the question. On the contrary, the position is that Brexit will be a step towards an even greater consolidation of the member states of the Union, a basis for cohesiveness and fruitful cooperation.
Particular attention is paid to clarifying whether the reasons for the UK’s withdrawal from the European Union could be the basis for making the same decision by other countries, and the rationale behind this. Also, the issue of increasing the budget contribution of the member countries after the departure of the UK from the European Union and views on the account of those states that are part of the European Union are considered.
The research in this article is based on an analysis of the current state of political and economic processes taking place in the European Union, as well as the official statements of the representatives of the European Union and Great Britain. Much attention was paid to the works of Ukrainian scholars who were directly concerned with the UK’s withdrawal from the EU, as well as the historical preconditions for membership and membership in the European Union.
Keywords: Brexit, European Union, eurosceptics, repercussions for EU.

References

1. Яковенко Н. Велика Британія в міжнародних організаціях: [навчальний посібник] / Н. Яковенко. – К.: Київський університет, 2011. – 400с.
2. Яковюк І.В. Brexit: причини і наслідки британського референдуму / І.В. Яковюк // Європейська інтеграція в контексті сучасної геополітики: зб. наук. статей за матеріалами наук. конф., м. Харків, 24 травня 2016р. / редкол.: А.П. Гетьман, І.В. Яковюк, В.І. Самощенко та ін., – Х.: Право, 2016.- с. 25-29.
3. Грубінко А.В. Вплив Великої Британії на формування механізмів європейської політичної інтеграції (40-80 роки 20ст.): історико-правові аспекти / Андрій Грубінко // Тернопільський національний економічний університет – Актуальні проблеми правознавства. Вип. 3 (7). – 2016р. С.5-10
4. Грубінко А.В. Велика Британія в Європейській політичній інтеграції: історичні витоки «особливої» позиції та сучасність (до 70-ї річниці промов У. Черчіля у Фултоні та Цюриху) // Зовнішні справи. – 2016. – №4. – 36-39.
5. Економічні наслідки Brexit: три сценарії для Європи та Британії / [Л. Акуленко, С. Майструк, Д. Науменко] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/06/27/7051299/
6. Европейська «наддержава» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2044453-evropejska-nadderzava-za-shemou-merkelollanda-so-nalakalo-polakiv.html

Title: PRINCIPLES OF OPERATION OF PERMANENT STRUCTURED COOPERATION IN THE FIELD OF DEFENSE OF THE EU MEMBER STATES
Author(s): A. V. Fridrikh
Pages: 99-104

Full text

Abstract

The article is analyzed the status and principles of the functioning of the Permanent Structured Cooperation in Defense Matters of the EU Member States, adopted on December 11, 2017 by the EU Council. Creation and implementation of PESKO was stipulated in item 6 of Article 24 of the Art. 46 Lisbon Treaty of 2007.
The competencies of the European Union in the field of security and defense are stated. The EU Treaty was amended in the wording of 13.12.2007. It is noted that the common security and defense policy is an integral part of the common foreign policy. It has been determined that the overall security and defense policy includes the gradual development of a common defense policy of the Union. It was within the framework of policy implementation that a permanent structured cooperation (PESCO) was decided.
The purpose of PESCO creation is defined. The objective is to promote the development of defense capabilities of the Member States through intensive participation in multinational procurement projects and related industrial enterprises and the strengthening of European defense cooperation.
The reasons and preconditions that have become subgroups of making such an important decision are considered. It is indicated how PESCO can be correlated with NATO. It is believed that PESCO is not a rival structure for NATO, it is a definite platform for the implementation of joint security and defense projects by the member states of the EU.
The range of participants in this Structural Cooperation is defined, among them: France, the Netherlands, Germany, Italy, Belgium, Poland, Lithuania, Latvia, Estonia, Spain, etc. In total over 25 members.
Listed the list of projects envisaged within the PESCO framework. These projects include the creation of a European medical team, a certified training program for EU member states’ armed forces, the creation of a Center for excellence for EU training missions, and port surveillance systems.
The principles of project management within the PESCO are also analyzed. A range of management entities has been identified, including the PESCO Secretariat (European Defense Agency (EDA) and EEAS, including the EU Military Staff), the Council of the European Union, the High Representative.
A summary of the powers of the Council of the EU in decision-making within the framework of the PESCO functioning is stated.
Keywords: Permanent Structured Cooperation (PESCO), defense policy, security, projects.

References

1. Консолідовані версії Догвору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу (2010/С 83/01) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_b06/
2. Битяк Ю. П., Яковюк І. В. Спільна політика безпеки і оборони ЄС: еволюція і стратегія розвитку / Ю. П. Битяк, І. В. Яковюк // Євроатлантична інтеграція України: свідомий вибір моделі безпеки : зб. наук. ст. за матеріалами ІІІ Харків. міжнар.-прав. читань, присвяч. пам’яті проф. М. В. Яновського і В. С. Семенова, м. Харків, 3 листоп. 2017 р. : у 2 ч. – Харків, 2017. – Ч. 1. – С. 3–9.
3. Alessandro Marrone, Nicoletta Pirozzi, Paola Sartori, PeSCo: An Ace in the Hand for European Defence, Other papers/Articles, IAI, Rome, March 2017 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iai.it/sites/default/files/eu60_9.pdf
4. Council of the European Union, Council establishing Permanent Structured Cooperation (PESCO) and determining the list of Participating Member States, 14866/17, 8 December 2017 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.consilium.europa.eu/media/32000/st14866en17.pdf
5. Gotkowska, Justyna (2018) The trouble with PESCO. The mirages of European defence. POINT OF VIEW 69, February 2018. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://aei.pitt.edu/93565/1/pw_69_pesco_ang_net.pdf
6. Permanent Structured Cooperation – PESCO Deepening Defence Cooperation among EU Member States [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https:// eeas.europa.eu/sites/eeas/files/pesco_factsheet_19 10 2017_1.pdf
7. Daniel Fiott, Antonio Missiroli, Thierry Tardy: Permanent Structured Cooperation: what’s in a name? 13 November 2017 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.iss.europa.eu/sites/default/files/EUISSFiles/CP_142_ONLINE.pdf.